SEN — ЕТИМОЛОГІЯ
внук
псл. vъnukъ ‹*onukъ ‹ *onoukъ;
споріднене з лат. anus «баба», двн. ano «предок», ana «баба», свн. ane «дід, предок», enel «дід; внук», нвн. Ahn «предок», Enkel «внук», прус. ane «баба», лит. anýta «свекруха», афг. anā «бабуся», хет. annaš «мати», hannaš «бабуся», лікійськ. xñna «тс.»;
іє. *an-‹*han«предок», звідки, можливо, також дінд. sána «старий», ав. hana «тс.», лат. senex «стара людина», дірл. sen «старий», вірм. hin, лит. senas «тс.»;
у такому випадку первісне значення варіантів *an, *han і *san було «предок, попередник, голова роду» (пор. гр. ἀνά «вгору»» що, здається, належить сюди також);
значення «дід» змінилося на «внук» внаслідок семантичного процесу поляризації, досить поширеного в термінології спорідненості і свояцтва;
висловлювалась також думка (Vaillant RÉS 11, 206) про зв’язок з дінд. anváṅ «наступний», похідним від ánu «після, за, вздовж, відповідно», ав. anu «тс.»;
припущення, що укр. ону́к є прямим рефлексом псл. *onukъ (Ильинский РФВ 65, 227–228) залишається сумнівним: укр. онук могло виникнути з старішого внук фонетичним шляхом, пор. [озва́р] з узва́р;
р. внук, бр. унук, др. вънукъ, п. вл. нл. wnuk, ч. слц. vnuk, болг. внук «внук; небіж», м. внук «внук; нащадок», схв. ỳнук, слн. vnúk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вну́ка
внуча́
ону́к
ону́ка
онуча́
ону́чка
уну́к
уну́ка
унуча́
уну́чка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hana «тс.» | авестійська |
| anu «тс.» | авестійська |
| anā «бабуся» | афганська |
| унук | білоруська |
| внук «внук; небіж» | болгарська |
| wnuk | верхньолужицька |
| hin | вірменська |
| ano «предок» | давньоверхньонімецька |
| sána «старий» | давньоіндійська |
| anváṅ «наступний» | давньоіндійська |
| sen «старий» | давньоірландська |
| вънукъ | давньоруська |
| *an-‹*han «предок» | індоєвропейська |
| anus «баба» | латинська |
| senex «стара людина» | латинська |
| anýta «свекруха» | литовська |
| senas «тс.» | литовська |
| внук «внук; нащадок» | македонська |
| wnuk | нижньолужицька |
| Ahn «предок» | нововерхньонімецька |
| wnuk | польська |
| vъnukъ | праслов’янська |
| *onukъ | праслов’янська |
| ane «баба» | прусська |
| внук | російська |
| ỳнук | сербохорватська |
| ane «дід, предок» | середньоверхньнімецька |
| vnuk | словацька |
| vnúk | словенська |
| ону́к | українська |
| онук могло виникнути з старішого внук | українська |
| annaš «мати» | хетська |
| vnuk | чеська |
| ana «баба» | ? |
| enel «дід; внук» | ? |
| Enkel «внук» | ? |
| hannaš «бабуся» | ? |
| xñna «тс.» | ? |
| *an | ? |
| було «предок, попередник, голова роду» (пор. гр. ἀνά «вгору»» що, здається, належить сюди також) | ? |
| значення «дід» | ? |
| на «внук» | ? |
| ánu «після, за, вздовж, відповідно» | ? |
| озва́р | ? |
з (прийменник з орудн. в. для позначення сумісності)
споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;
етимологічне ототожнення з3 і з1 (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;
іє. *son;
псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);
р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з-
(префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування)
зі-
«тс.»
зо
«тс.»
із-
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ham- «тс.» | авестійська |
| з | білоруська |
| ca | білоруська |
| з- | білоруська |
| c | білоруська |
| с | болгарська |
| със | болгарська |
| с- | болгарська |
| съ- | болгарська |
| z | верхньолужицька |
| ze | верхньолужицька |
| z- | верхньолужицька |
| ze- | верхньолужицька |
| s- | верхньолужицька |
| ὁμός «спільний, подібний, рівний» | грецька |
| sam | давньоіндійська |
| sam- «разом» | давньоісландська |
| съ | давньоруська |
| съ(н)- | давньоруська |
| *son | індоєвропейська |
| *k ̑on | індоєвропейська |
| *son | індоєвропейська |
| similis «подібний» | латинська |
| suo- | латиська |
| sán- «су-, з-» | литовська |
| są | литовська |
| со | македонська |
| с | македонська |
| с- | македонська |
| со- | македонська |
| z | нижньолужицька |
| ze | нижньолужицька |
| z- | нижньолужицька |
| ze- | нижньолужицька |
| s- | нижньолужицька |
| z | польська |
| ze | польська |
| z- | польська |
| ze- | польська |
| s- | польська |
| *sъn | праслов’янська |
| iz | праслов’янська |
| sъ | праслов’янська |
| sъn- (‹*sъn) | праслов’янська |
| *sъn | праслов’янська |
| sǫ | праслов’янська |
| san- «з-» | прусська |
| sen «з» | прусська |
| с | російська |
| со | російська |
| с- | російська |
| со- | російська |
| с | сербохорватська |
| са | сербохорватська |
| с- | сербохорватська |
| са- | сербохорватська |
| s | словацька |
| so | словацька |
| s- | словацька |
| з | словенська |
| z | словенська |
| s- | словенська |
| z- | словенська |
| съ | старослов’янська |
| съ(n)- | старослов’янська |
| s | чеська |
| se | чеська |
| s- | чеська |
| se | чеська |
сей «цей»
псл. sь(jь), si(ja), se, si(ji);
споріднене з литовським šìs «цей», šì «ця», лтс. šіs, šī, прус. schis «цей», лат. cis «по цей бік», гот. hina «цього», гр. ἐ-ϰετ «там», вірм. ki- «цей», ірл. сé «тс.»;
іє. *k’is/k’o-/k’e-;
р. сей, др. сь, си, се, п. ст. si, sie, ч. ст. sen, si, se, схв. ст. cа̑j, ca, ce, слн. ст. sej, стсл. сь (сии), си (сиа), се, сии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пре́дсій
«колишній»
се
«це»
се́є
«тс.»
се́се́
(редупліковане)
сесі́
«тс.»
сесь
(редупліковане)
сеся́
(редупліковане)
сі
«ці»
ся
«ця»
ся́я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ki- «цей» | вірменська |
| hina «цього» | готська |
| ἐ-ϰετ «там» | грецька |
| сь | давньоруська |
| си | давньоруська |
| се | давньоруська |
| *k'is/k'o-/k'e- | індоєвропейська |
| сé «тс.» | ірландська |
| cis «по цей бік» | латинська |
| šіs | латиська |
| šī | латиська |
| šìs «цей» | литовська |
| šì «ця» | литовська |
| si | польська |
| sie | польська |
| sь(jь) | праслов’янська |
| si(ja) | праслов’янська |
| se | праслов’янська |
| si(ji) | праслов’янська |
| schis «цей» | прусська |
| сей | російська |
| cа̑j | сербохорватська |
| ca | сербохорватська |
| ce | сербохорватська |
| sej | словенська |
| сь (сии) | старослов’янська |
| си (си$а) | старослов’янська |
| се | старослов’янська |
| сии | старослов’янська |
| сии | старослов’янська |
| сиѩ | старослов’янська |
| sen | чеська |
| si | чеська |
| se | чеська |
сон
псл. *sъnъ ‹ *sъpnъ, пов’язане з sъpati «спати»;
споріднене з лит. sãpnas «сон», sãpnis, лтс. sapnis, дінд. svápnaḥ, гр. ὕπνος, лат. somnus «тс.»;
р. бр. м. сон, др. сънъ, п. ч. слц. sen, вл. són, нл. soń, болг. сън, схв. са̏н, слн. sèn, стсл. сънъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсо́нний
безсо́нниця
безсо́ння
висина́тися
«снитися»
ви́снитися
«приснитися»
засина́ти
засну́лий
засну́ти
зисну́тися
«прокинутися»
насо́нний
«снотворний»
осо́н
«сон»
пересо́нь
«перший сон»
просина́тися
просну́тися
просо́нє
просо́нок
«тс.»
сни́ти
«бачити уві сні»
сни́тися
«ввижатися уві сні»
сонли́вий
сонли́виці
«стан, коли весь час хочеться спати»
сонли́виця
сонни́вий
сонни́виця
со́нний
со́нник
«книга, в якій тлумачаться сни»
со́нни́ці
«тс.»
сонно́та
«сонливість»
со́ннощі
«сонність»
со́нько́
«той, хто любить спати»
соню́га
со́ня
«тс.»
соня́чий
«сонний»
спросо́нку
спросо́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сон | білоруська |
| сън | болгарська |
| són | верхньолужицька |
| ὕπνος | грецька |
| svápnaḥ | давньоіндійська |
| сънъ | давньоруська |
| somnus «тс.» | латинська |
| sapnis | латиська |
| sãpnas «сон» | литовська |
| сон | македонська |
| soń | нижньолужицька |
| sen | польська |
| *sъnъ | праслов’янська |
| сон | російська |
| н | сербохорватська |
| sen | словацька |
| sèn | словенська |
| сънъ | старослов’янська |
| sen | чеська |
| sъpati «спати» | ? |
| sãpnis | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України