SCORPIO — ЕТИМОЛОГІЯ

скорпіо́н

через церковно-слов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову, а пізніше через посередництво німецької (н. Skorpión) і латинської (лат. scorpio, -onis) у східнослов’янські з грецької;
гр. σϰορπίος «скорпіон» вважається запозиченням з якоїсь середземноморської індоєвропейської мови, спорідненим з дангл. sceorfan «здряпувати», sceorpan «дряпати», двн. scarbōn «скребти, розривати», лтс. škÌērpêt «різати дерн»;
р. скорпио́н, заст. ско́рпий, бр. скарпіён, др. скоропий, скоропия, скоръпий, скоръпия, п. вл. skorpion, ч. слц. škorpión, болг. скорпио́н, м. скорпиjа, схв. ска̏рпиjа, слн. škorpijón, стсл. скоръпии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ско́рпій
шкорпіо́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скарпіён білоруська
скорпио́н болгарська
skorpion верхньолужицька
σϰορπίος «скорпіон» грецька
sceorfan «здряпувати» давньоанглійська
sceorpan «дряпати» давньоанглійська
scarbōn «скребти, розривати» давньоверхньонімецька
скоропий давньоруська
скоропия давньоруська
скоръпий давньоруська
скоръпия давньоруська
scorpio латинська
-onis латинська
škērpêt «різати дерн» латиська
скорпиjа македонська
Skorpión німецька
skorpion польська
скорпио́н російська
ско́рпий російська
скòрпиjа сербохорватська
škorpión словацька
škorpijón словенська
скоръпии старослов’янська
škorpión чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України