SCHNITZEL — ЕТИМОЛОГІЯ
шні́цель «відбивна або рублена котлета» (кул.)
запозичення з німецької мови;
н. Schnitzel «шніцель» є демінутивною формою іменника [Schnitz] «відрізаний шматок», утвореного від schnitzen «різати», інтенсива до schneiden «тс.» (двн. snīdan, днн. snīthan, гол. snijden, дфриз. snītha, дангл. snīðan, дісл. snīða, гот. sneiþan «тс.»), спорідненого з ірл. snēid «малий, короткий», укр. [сніт] «колода»;
р. шни́цель, бр. шні́цэль, п. sznycel, ч. (розм.) šnicl, šnycl, слц. (розм., заст.) šnicel, šnicl’a, болг. шни́цел, м. шницла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шни́цель
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шні́цэль | білоруська |
шни́цел | болгарська |
snijden | голландська |
sneiþan | готська |
snīðan | давньоанглійська |
snīdan | давньоверхньонімецька |
snīða | давньоісландська |
snīthan | давньонижньонімецька |
snītha | давньофризька |
snēid «малий, короткий» | ірландська |
шницла | македонська |
Schnitzel «шніцель» | німецька |
Schnitz «відрізаний шматок» | німецька |
schnitzen «різати» | німецька |
schneiden «тс.» (двн. snīdan, днн. snīthan, гол. snijden, дфриз. snītha, дангл. snīðan, дісл. snīða, гот. sneiþan «тс.») | німецька |
sznycel | польська |
шни́цель | російська |
šnicel (розм., заст.) | словацька |
šnicl'a (розм., заст.) | словацька |
сніт «колода» | українська |
šnicl (розм.) | чеська |
šnycl (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України