SCHLICHTEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шлі́хта «клейкий розчин, яким проклеюють основи тканин; [рідке клейке вариво з борошна для побілки стін; оброблена партія тютюнового листя Нед]»
запозичення з німецької мови;
н. Schlichte «шліхта; обмащувальна маса; формівна фарба, обмазка» пов’язане зі schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто»;
р. болг. шли́хта, бр. шлі́хта, п. szlichta «шліхта; рідкий вапнистий штукатурний розчин», ч. слц. нл. šlichta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шліхти́нки
«прутики лози, якими перекладаються верстви ниток після шліхтування»
шліхтува́ти
«змащувати пряжу шліхтою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлі́хта | білоруська |
| шли́хта | болгарська |
| šlichta «тс.» | нижньолужицька |
| Schlichte «шліхта; обмащувальна маса; формівна фарба, обмазка» | німецька |
| schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» | німецька |
| szlichta «шліхта; рідкий вапнистий штукатурний розчин» | польська |
| шли́хта | російська |
| šlichta «тс.» | словацька |
| šlichta «тс.» | чеська |
шліхту́бель «вид рубанка»
запозичення з німецької мови;
н. Schlichthobel «тс.» є складним словом, утвореним зі schlicht «гладкий, рівний; простий, скромний», похідного від schlichten «вирівнювати, вигладжувати», і Hobel «рубанок, гембель»;
р. шлихту́бель, бр. шліхту́бель, п. szlichthobel, (заст.) szlichtubel, [schlichthubel];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шліхту́бель | білоруська |
| Schlichthobel «тс.» | німецька |
| schlicht «гладкий, рівний; простий, скромний» | німецька |
| schlichten «вирівнювати, вигладжувати» | німецька |
| Hobel «рубанок, гембель» | німецька |
| szlichthobel (заст.) | польська |
| szlichtubel (заст.) | польська |
| schlichthubel | польська |
| шлихту́бель | російська |
шліхтува́ти «стругати шліхтубелем»
запозичення з німецької мови;
н. schlichten (свн. двн. slihten) «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» пов’язане з н. schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний», schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний»), що зводяться до пгерм. *slikto- «рівний, гладкий», спорідненого з дірл. sliachtad «гладження, рівнян-ня», slige «гребінець»;
іє. *slig̑- «гладкий»;
р. шлихтова́ть, п. szlichtować;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slihten | давньоверхньонімецька |
| slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» | давньоверхньонімецька |
| sliachtad «гладження, рівнян-ня» | давньоірландська |
| slige «гребінець» | давньоірландська |
| *slig̑- «гладкий» | індоєвропейська |
| schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» (свн. двн. slihten) | німецька |
| schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний» | німецька |
| schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) | німецька |
| szlichtować | польська |
| *slikto- «рівний, гладкий» | прагерманська |
| шлихтова́ть | російська |
| slihten | середньоверхньнімецька |
| slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України