SCHLEIFER — ЕТИМОЛОГІЯ
шлю́фір «гострильник, гранувальник»
запозичення з польської мови;
п. ст. szlufirz, утворилося від szlifierz, можливо, внаслідок фонетичного зближення з якимось іншим словом, напр. szlufa «наплічник, еполет; [залізний наконечник]»;
п. szlifierz походить від свн. slîfer, slîfære (н. Schleifer) «гострильник, шліфувальник», пов’язаного із свн. slîfen (нвн. schleifen) «гострити, шліфувати»;
п. szlifierz, ст. szlufirz, ślifierz, (рідк.) szlufierz, ślufierz «шліфувальник, гранувальник; гострильник», szlifować, (рідк.) szlufować «шліфувати», ч. (розм.) šlejfíř «гострильник; шліфувальник, гранувальник», слц. (розм.) šlajfiar «мандрівний гострильник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлюфо́ваний
шлюфува́ти
«шліфувати, гострити»
шлюхо́ваний
«шліфований»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| schleifen | нововерхньонімецька |
| szlufirz (ст.) | польська |
| szlufa «наплічник, еполет; [залізний наконечник]» | польська |
| szlifierz | польська |
| szlifierz | польська |
| szlufirz «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| ślifierz «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| szlufierz «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| ślufierz «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| szlifować «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| szlufować «шліфувальник, гранувальник; гострильник»«шліфувати» (рідк.)(ст.) | польська |
| slîfer | середньоверхньнімецька |
| slîfen «гострити, шліфувати» (нвн. schleifen) | середньоверхньнімецька |
| slîfære | середньоверхньнімецька |
| šlajfiar «мандрівний гострильник» (розм.) | словацька |
| šlejfíř «гострильник; шліфувальник, гранувальник» (розм.) | чеська |
| Schleifer «гострильник, шліфувальник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України