SCHLECHT — ЕТИМОЛОГІЯ

шліхтува́ти «стругати шліхтубелем»

запозичення з німецької мови;
н. schlichten (свн. двн. slihten) «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» пов’язане з н. schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний», schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний»), що зводяться до пгерм. *slikto- «рівний, гладкий», спорідненого з дірл. sliachtad «гладження, рівнян-ня», slige «гребінець»;
іє. *slig̑- «гладкий»;
р. шлихтова́ть, п. szlichtować;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slihten давньоверхньонімецька
slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» давньоверхньонімецька
sliachtad «гладження, рівнян-ня» давньоірландська
slige «гребінець» давньоірландська
*slig̑- «гладкий» індоєвропейська
schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» (свн. двн. slihten) німецька
schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний» німецька
schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) німецька
szlichtować польська
*slikto- «рівний, гладкий» прагерманська
шлихтова́ть російська
slihten середньоверхньнімецька
slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» середньоверхньнімецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України