SCHLECHT — ЕТИМОЛОГІЯ
шліхтува́ти «стругати шліхтубелем»
запозичення з німецької мови;
н. schlichten (свн. двн. slihten) «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» пов’язане з н. schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний», schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний»), що зводяться до пгерм. *slikto- «рівний, гладкий», спорідненого з дірл. sliachtad «гладження, рівнян-ня», slige «гребінець»;
іє. *slig̑- «гладкий»;
р. шлихтова́ть, п. szlichtować;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
slihten | давньоверхньонімецька |
slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» | давньоверхньонімецька |
sliachtad «гладження, рівнян-ня» | давньоірландська |
slige «гребінець» | давньоірландська |
*slig̑- «гладкий» | індоєвропейська |
schlichten «згладжувати, вирівнювати; шліхтувати; обробляти начисто» (свн. двн. slihten) | німецька |
schlicht «простий, скромний; гладкий, рівний» | німецька |
schlecht «поганий; простий» (двн. свн. slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) | німецька |
szlichtować | польська |
*slikto- «рівний, гладкий» | прагерманська |
шлихтова́ть | російська |
slihten | середньоверхньнімецька |
slëht «рівний, гладкий; простий; (пізніше) маловартісний» | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України