SCHLAGEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вершля́г «молот»
запозичення з німецької мови;
нвн. Verschlághammer «молоток мідника» утворене з основ дієслова verschlagen «розбивати», префіксованої форми від schlagen «бити», спорідненого з двн. гот. slahan, англ. slay «тс.», сірл. slactha «побитий», та іменника Hammer «молоток»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
slay «тс.» | англійська |
slahan | готська |
slahan | давньоверхньонімецька |
Verschlághammer «молоток мідника» | нововерхньонімецька |
slactha «побитий» | середньоірландська |
verschlagen «розбивати» | ? |
schlagen «бити» | ? |
Hammer «молоток» | ? |
друшля́к «посудина з дірочками»
перестановка звуків відбулась на ґрунті польської мови;
нім. Durchschlag «пробійник; решето; друшляк» пов’язане з дієсловом durchschlagen «пробивати, пропускати», утвореним з префікса durch- (двн. durah, thuruh) «через», спорідненого з гот. þairh, ав. taras-ča, дперс. tre, tri, лат. trāns-, і дієслова schlagen «бити», пов’язаного з двн. slag «удар», дісл. slag (r), гот. slahs «тс.», кельт. slactha «битий»;
запозичено з німецької мови через посередництво польської;
р. дуршла́г «тс.», бр. друшля́к «пробійник; друшляк», п. druszlak, durszlak, вл. duršlak;
Фонетичні та словотвірні варіанти
друшлакъ
(1597)
рушлакъ
(1570)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
taras-ča | авестійська |
друшля́к «пробійник; друшляк» | білоруська |
duršlak | верхньолужицька |
þairh | готська |
slahs «тс.» | готська |
slag «удар» | давньоверхньонімецька |
slag (r) | давньоісландська |
tre | давньоперська |
slactha «битий» | кельтські |
trāns- | латинська |
Durchschlag «пробійник; решето; друшляк» | німецька |
druszlak | польська |
durszlak | польська |
durchschlagen «пробивати, пропускати» | ? |
durch- «через» (двн. durah, thuruh) | ? |
tri | ? |
schlagen «бити» | ? |
дуршла́г «тс.» | ? |
обшла́г «одворот на кінці рукава»
через російське посередництво запозичено з німецької або голландської мови;
нвн. Aufschlag, гол. ópslag «тс.» пов’язані з дієсловами нвн. aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)», гол. ópslaan «тс.», утвореними з префікса нвн. auf- «на-», гол. ор- «тс.», спорідненого з двн. ūf, дісл. upp «тс.», дінд. úpa «напроти, до, на, при», ав. upa, гр. ὑπό «під», лат. sub «тс.», і дієслова нвн. schlagen «бити», гол. slaan «тс.», спорідненого з двн. гот. slahan, дісл. slā «тс.», сірл. slactha «побитий», slacc «меч»;
р. обшла́г, бр. абшла́г, п. obszlega;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обшля́гъ
«ко́лнѣръ»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
upa | авестійська |
абшла́г | білоруська |
ópslag «тс.» | голландська |
ópslaan «тс.» | голландська |
ор- «тс.» | голландська |
slaan «тс.» | голландська |
slahan | готська |
ὑπό «під» | грецька |
ūf | давньоверхньонімецька |
slahan | давньоверхньонімецька |
úpa «напроти, до, на, при» | давньоіндійська |
upp «тс.» | давньоісландська |
slā «тс.» | давньоісландська |
sub «тс.» | латинська |
Aufschlag | нововерхньонімецька |
aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)» | нововерхньонімецька |
auf- «на-» | нововерхньонімецька |
schlagen «бити» | нововерхньонімецька |
obszlega | польська |
обшла́г | російська |
slactha «побитий» | середньоірландська |
slacc «меч» | ? |
шлак «відходи після плавлення металу; зола кам’яного вугілля»
н. Schlacke, Schlack «шлак» походить від снн. slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» й етимологічно пов’язане з н. schlagen «бити; кувати»;
запозичення з німецької мови;
р. бр. шлак, п. szlaka, (заст.) szlak, ч. (розм.) šlaka, вл. šlaka, болг. м. шла́ка, схв. шља̏ка, слн. (розм.) šlaka;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шлак | білоруська |
шла́ка | болгарська |
šlaka | верхньолужицька |
шла́ка | македонська |
Schlacke | німецька |
Schlack «шлак» | німецька |
schlagen «бити; кувати» | німецька |
szlaka (заст.) | польська |
szlak (заст.) | польська |
шлак | російська |
шља̏ка | сербохорватська |
slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» | середньонижньонімецька |
šlaka (розм.) | словенська |
šlaka (розм.) | чеська |
шльога́ти «стьобати, шмагати»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне відвигукове утворення;
не виключений зв’язок з н. schlagen «бити», свн. slahen «тс.»;
бр. [шло́гаць] «карати, стьобати, шмагати», ч. šlehati «бити, стьобати, шмагати», слц. [šl’uhat’] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шло́гаць «карати, стьобати, шмагати» | білоруська |
schlagen «бити» | німецька |
slahen «тс.» | середньоверхньнімецька |
šl'uhat' «тс.» | словацька |
šlehati «бити, стьобати, шмагати» | чеська |
шля́га «великий дерев’яний молот; довбня»
запозичення з німецької мови;
н. Schlage «дерев’яний молот; довбня» утворене від schlagen «бити»;
виведення слова від н. Schlag (hammer) (Шелудько 56) сумнівне;
бр. шля́га «трамбівка», п. szlaga «дерев’яний молот; довбня»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шля́га «трамбівка» | білоруська |
Schlage «дерев’яний молот; довбня» | німецька |
schlagen «бити» | німецька |
Schlag (hammer)(Шелудько 56) | німецька |
szlaga «дерев’яний молот; довбня» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України