SCHLAGEN — ЕТИМОЛОГІЯ

вершля́г «молот»

запозичення з німецької мови;
нвн. Verschlághammer «молоток мідника» утворене з основ дієслова verschlagen «розбивати», префіксованої форми від schlagen «бити», спорідненого з двн. гот. slahan, англ. slay «тс.», сірл. slactha «побитий», та іменника Hammer «молоток»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slay «тс.» англійська
slahan готська
slahan давньоверхньонімецька
Verschlághammer «молоток мідника» нововерхньонімецька
slactha «побитий» середньоірландська
verschlagen «розбивати» ?
schlagen «бити» ?
Hammer «молоток» ?

друшля́к «посудина з дірочками»

перестановка звуків відбулась на ґрунті польської мови;
нім. Durchschlag «пробійник; решето; друшляк» пов’язане з дієсловом durchschlagen «пробивати, пропускати», утвореним з префікса durch- (двн. durah, thuruh) «через», спорідненого з гот. þairh, ав. taras-ča, дперс. tre, tri, лат. trāns-, і дієслова schlagen «бити», пов’язаного з двн. slag «удар», дісл. slag (r), гот. slahs «тс.», кельт. slactha «битий»;
запозичено з німецької мови через посередництво польської;
р. дуршла́г «тс.», бр. друшля́к «пробійник; друшляк», п. druszlak, durszlak, вл. duršlak;
Фонетичні та словотвірні варіанти

друшлакъ (1597)
рушлакъ (1570)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taras-ča авестійська
друшля́к «пробійник; друшляк» білоруська
duršlak верхньолужицька
þairh готська
slahs «тс.» готська
slag «удар» давньоверхньонімецька
slag (r) давньоісландська
tre давньоперська
slactha «битий» кельтські
trāns- латинська
Durchschlag «пробійник; решето; друшляк» німецька
druszlak польська
durszlak польська
durchschlagen «пробивати, пропускати» ?
durch- «через» (двн. durah, thuruh) ?
tri ?
schlagen «бити» ?
дуршла́г «тс.» ?

обшла́г «одворот на кінці рукава»

через російське посередництво запозичено з німецької або голландської мови;
нвн. Aufschlag, гол. ópslag «тс.» пов’язані з дієсловами нвн. aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)», гол. ópslaan «тс.», утвореними з префікса нвн. auf- «на-», гол. ор- «тс.», спорідненого з двн. ūf, дісл. upp «тс.», дінд. úpa «напроти, до, на, при», ав. upa, гр. ὑπό «під», лат. sub «тс.», і дієслова нвн. schlagen «бити», гол. slaan «тс.», спорідненого з двн. гот. slahan, дісл. slā «тс.», сірл. slactha «побитий», slacc «меч»;
р. обшла́г, бр. абшла́г, п. obszlega;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обшля́гъ «ко́лнѣръ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
upa авестійська
абшла́г білоруська
ópslag «тс.» голландська
ópslaan «тс.» голландська
ор- «тс.» голландська
slaan «тс.» голландська
slahan готська
ὑπό «під» грецька
ūf давньоверхньонімецька
slahan давньоверхньонімецька
úpa «напроти, до, на, при» давньоіндійська
upp «тс.» давньоісландська
slā «тс.» давньоісландська
sub «тс.» латинська
Aufschlag нововерхньонімецька
aufschlagen «піднімати (очі); засукувати (рукава)» нововерхньонімецька
auf- «на-» нововерхньонімецька
schlagen «бити» нововерхньонімецька
obszlega польська
обшла́г російська
slactha «побитий» середньоірландська
slacc «меч» ?

шлак «відходи після плавлення металу; зола кам’яного вугілля»

н. Schlacke, Schlack «шлак» походить від снн. slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» й етимологічно пов’язане з н. schlagen «бити; кувати»;
запозичення з німецької мови;
р. бр. шлак, п. szlaka, (заст.) szlak, ч. (розм.) šlaka, вл. šlaka, болг. м. шла́ка, схв. шља̏ка, слн. (розм.) šlaka;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлак білоруська
шла́ка болгарська
šlaka верхньолужицька
шла́ка македонська
Schlacke німецька
Schlack «шлак» німецька
schlagen «бити; кувати» німецька
szlaka (заст.) польська
szlak (заст.) польська
шлак російська
шља̏ка сербохорватська
slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» середньонижньонімецька
šlaka (розм.) словенська
šlaka (розм.) чеська

шльога́ти «стьобати, шмагати»

не зовсім ясне;
можливо, експресивне відвигукове утворення;
не виключений зв’язок з н. schlagen «бити», свн. slahen «тс.»;
бр. [шло́гаць] «карати, стьобати, шмагати», ч. šlehati «бити, стьобати, шмагати», слц. [šl’uhat’] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шло́гаць «карати, стьобати, шмагати» білоруська
schlagen «бити» німецька
slahen «тс.» середньоверхньнімецька
šl'uhat' «тс.» словацька
šlehati «бити, стьобати, шмагати» чеська

шля́га «великий дерев’яний молот; довбня»

запозичення з німецької мови;
н. Schlage «дерев’яний молот; довбня» утворене від schlagen «бити»;
виведення слова від н. Schlag (hammer) (Шелудько 56) сумнівне;
бр. шля́га «трамбівка», п. szlaga «дерев’яний молот; довбня»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шля́га «трамбівка» білоруська
Schlage «дерев’яний молот; довбня» німецька
schlagen «бити» німецька
Schlag (hammer)(Шелудько 56) німецька
szlaga «дерев’яний молот; довбня» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України