SCHLACKE — ЕТИМОЛОГІЯ
шлак «відходи після плавлення металу; зола кам’яного вугілля»
запозичення з німецької мови;
н. Schlacke, Schlack «шлак» походить від снн. slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» й етимологічно пов’язане з н. schlagen «бити; кувати»;
р. бр. шлак, п. szlaka, (заст.) szlak, ч. (розм.) šlaka, вл. šlaka, болг. м. шла́ка, схв. шља̏ка, слн. (розм.) šlaka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шлак | білоруська |
| шла́ка | болгарська |
| šlaka | верхньолужицька |
| шла́ка | македонська |
| Schlacke | німецька |
| Schlack «шлак» | німецька |
| schlagen «бити; кувати» | німецька |
| szlaka (заст.) | польська |
| szlak (заст.) | польська |
| шлак | російська |
| шља̏ка | сербохорватська |
| slagge «уламки (скалки) металу, що відскакують при куванні» | середньонижньонімецька |
| šlaka (розм.) | словенська |
| šlaka (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України