SCHINKEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́нка «солоне копчене м’ясо зі свинячого стегна»
запозичення з німецької мови;
н. Schinken «шинка», свн. schinke «стегно, шинка» пов’язані з двн. scinko, scinka «панцир для ніг; стегно», спорідненим із нвн. Schenkel (свн. schẹnkel) «стегно»;
бр. шы́нка, п. szynka, полаб. šint’ai;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шинки́
«страва з шинки із часником і перцем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шы́нка | білоруська |
| scinko | давньоверхньонімецька |
| scinka «панцир для ніг; стегно» | давньоверхньонімецька |
| Schinken «шинка» | німецька |
| Schenkel «стегно» (свн. schẹnkel) | нововерхньонімецька |
| šint'ai | полабська |
| szynka | польська |
| schinke «стегно, шинка» | середньоверхньнімецька |
| schẹnkel | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України