SCHIENE — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, пов’язане з нім. Brúchschien «обруч для запобігання розлому», утвореного з основ Bruch- «розлом» і Schiene «шина, обруч»;

звук т міг з’явитись під впливом близькозначної форми брухте́ля;

запозичено через російське посередництво з німецької мови;

н. Reiβschiene «рейсшина» (букв. «лінійка для креслення») складається з основи дієслова reiβen «креслити» та іменника Schiene «шина»;

р. рейсши́на, бр. рэйсшы́на, п. rajszyna, болг. ра́йсшина;

запозичення з німецької мови;

н. Schiene «(залізнична) рейка; смуга, планка, шина» споріднене з двн. scina «голка», гол. scheen «гомілка; планка», англ. shin «гомілка», норв. [skina] «мала скибка» і, можливо, з лтс. šķiene «грудна кістка у птахів; шина, залізо під полозом саней»;

іє. *skēi- «різати, відокремлювати, розділяти»;

р. ши́на, бр. шы́на «шина», п. szyna «рейка; шина», ч. слц. (розм.) šína «рейка (залізнична)», вл. (розм.) šina «рейка; залізна штаба; шина, окуття (колеса)», нл. šyna «тс.», болг. м. ши́на «шина; рейка», схв. ши̏на «тс.»;

запозичення з польської мови;

для п. szynal «тс.» джерелом є н. Schien(en)nagel «тс.», утворене з іменників Schiene «шина; рейка» та Nagel «цвях, гвіздок»;

псл. činъ;

лексико-семантичне утворення, пов’язане з псл. činiti, укр. чини́ти, з первісним значенням «лад, порядок, упоряджування»;

пор. болг. [чи́нем] «перехрещую нитки при снуванні навколо кілочків», [чино́свам] «поправляю; латаю; намічаю», схв. [чи̏нкати] «витягати пасмо з клаптя»;

іє. *(s)kei̯-n-, похідне з суф. -n- від іє. *(s)kei̯- «розщеплювати, розколювати»;

споріднене з псл. činъ і cěnъ, р. [це́ны] «пасма в нитках»;

далі зіставляється з лит. skiemuõ, мн. skiẽmenys «ціни в ткацькому верстаті», лтс. šķiemenis «ціни» (балт. *skai̯men-, похідне від того самого індоєвропейського кореня з суфіксом -men-);

припущення про походження з свн. schin «тоненька дощечка у ткацькому верстаті, яка служить для розпрямлення основи», нвн. Schiene «рейка» (Machek ESJČ 103) викликає сумнів;

р. [цен] «кожний з двох рядів основи, які утворюють у ткацькому стані зів», бр. [цыны́] «дощечки, що розділяють основу», др. чинъ «нитка пряжі, тканини», п. czyny «дощечки в кросні ткацького верстата», ч. činek «(у ткацькому верстаті) жердина, на якій закріплюються нитки», слц. činy «(у ткацькому верстаті) дощечки, які кладуть до основи, щоб пряжа не сплуталась», болг. [чин] «один з трьох кілочків, забитих у землю для сукання пряжі», схв. чини «(у ткацькому верстаті) зів між дощечками, що відділяють бердо від навою»;