SCHENKEL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ше́нкель «внутрішня частина ноги вершника від коліна до кісточки»
запозичення з німецької мови;
н. Schenkel, свн. снн. schẹnkel «стегно, голінка», як і норв. skankla, є демінутивною формою пгерм. *skanka- «тс.» (пор. дангл. scanca «стегно», англ. shank «гомілка»), що зводиться до іє. *(s)keng- «кульгати; косий, кривий» (як істотне в стегні розглядалася його властивість згинатися);
р. ше́нкель, бр. шэ́нкель, п. szenkiel, болг. ше́нкел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shank «гомілка» | англійська |
| шэ́нкель | білоруська |
| ше́нкел | болгарська |
| scanca «стегно» | давньоанглійська |
| *(s)keng- «кульгати; косий, кривий» (як істотне в стегні розглядалася його властивість згинатися) | індоєвропейська |
| Schenkel | німецька |
| skankla | норвезька |
| szenkiel | польська |
| *skanka- «тс.» (пор. дангл. scanca «стегно», англ. shank «гомілка») | прагерманська |
| ше́нкель | російська |
| schẹnkel «стегно, голінка» | середньоверхньнімецька |
| schẹnkel «стегно, голінка» | середньонижньонімецька |
ши́нґель «частина осі, на якій обертається колесо»
запозичення з польської мови;
п. szynkle (мн.), szenkiel «тс.» походять від н. Schenkel «стегно, кульша»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Schenkel «стегно, кульша» | німецька |
| szynkle (мн.) | польська |
| szenkiel «тс.» | польська |
ши́нка «солоне копчене м’ясо зі свинячого стегна»
запозичення з німецької мови;
н. Schinken «шинка», свн. schinke «стегно, шинка» пов’язані з двн. scinko, scinka «панцир для ніг; стегно», спорідненим із нвн. Schenkel (свн. schẹnkel) «стегно»;
бр. шы́нка, п. szynka, полаб. šint’ai;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шинки́
«страва з шинки із часником і перцем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шы́нка | білоруська |
| scinko | давньоверхньонімецька |
| scinka «панцир для ніг; стегно» | давньоверхньонімецька |
| Schinken «шинка» | німецька |
| Schenkel «стегно» (свн. schẹnkel) | нововерхньонімецька |
| šint'ai | полабська |
| szynka | польська |
| schinke «стегно, шинка» | середньоверхньнімецька |
| schẹnkel | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України