SCHELM — ЕТИМОЛОГІЯ
ше́льма «шахрай»
запозичене з німецької мови через посередництво польської;
свн. снн. schelm(e) «лиходій, пройдисвіт», н. Schelm «шельма, шахрай», разом із двн. scalmo, свн. schalme «смерть, зараза, пошесть» споріднені з дангл. hold «труп», дісл. hold «м’ясо», дірл. colainn «тіло, м’ясо, труп», кімр. celain «труп» і зводяться до іє. *(s)kel- «різати»;
припускається також запозичення з голландської (Черных II 409);
гол. schelm близь-коспоріднене з н. Schelm;
р. ше́льма, бр. шэ́льма, п. szelma «шахрай», ч. слц. šelma «хижак, шельма, шахрай», вл. нл. šelma «шельма»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ше́йма
«тс.»
шельмо́ва́нець
«таврований каторжник; шельма, пройдисвіт Нед»
шельмува́ти
«таврувати, обрізаючи вуха; (перен.) лаяти, ганьбити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шэ́льма | білоруська |
šelma «шельма» | верхньолужицька |
schelm | голландська |
hold «труп» | давньоанглійська |
scalmo | давньоверхньонімецька |
colainn «тіло, м’ясо, труп» | давньоірландська |
hold «м’ясо» | давньоісландська |
*(s)kel- «різати» | індоєвропейська |
celain «труп» | кімрська |
šelma «шельма» | нижньолужицька |
Schelm «шельма, шахрай» | німецька |
Schelm | німецька |
szelma «шахрай» | польська |
ше́льма | російська |
schelm(e) «лиходій, пройдисвіт» | середньоверхньнімецька |
schalme «смерть, зараза, пошесть» | середньоверхньнімецька |
schelm(e) «лиходій, пройдисвіт» | середньонижньонімецька |
šelma «хижак, шельма, шахрай» | словацька |
šelma «хижак, шельма, шахрай» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України