SCHEIN — ЕТИМОЛОГІЯ
ша́йність «увага, пошана»
утворення, що виникло на основі н. Schein «блиск, сяйво» (свн. schīn «промінь, ясність», двн. skīn «блиск»), пов’язаного з днн. снн. дфриз. skīn, снідерл. scijn, дангл. scīn «блиск», а також з гот. skeinan, дангл. scīnan, англ. shine, дат. skinne, шв. skina «світитися», що споріднені зі стсл. сиати, укр. ся́яти;
п. (рідк.) szajny «чудовий, славнозвісний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́йность
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shine | англійська |
| skeinan | готська |
| scīn «блиск» | давньоанглійська |
| scīnan | давньоанглійська |
| skīn «блиск» | давньоверхньонімецька |
| skīn | давньонижньонімецька |
| skīn | давньофризька |
| skinne | датська |
| Schein «блиск, сяйво» (свн. schīn «промінь, ясність», двн. skīn «блиск») | німецька |
| szajny «чудовий, славнозвісний» (рідк.) | польська |
| schīn «промінь, ясність» | середньоверхньнімецька |
| skīn | середньонижньонімецька |
| scijn | середньонідерландська |
| сиати | старослов’янська |
| ся́яти | українська |
| skina «світитися» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України