SCHAFFEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ґеше́фт
запозичення з німецької мови;
нім. Geschäft «справа, торгова угода (операція)» пов'язане з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з лит. skŏbti «видовбувати», укр. скобли́ти;
р. болг. геше́фт, бр. гешэ́фт, п. geszeft, ч. слц. розм. kšeft;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гешэ́фт | білоруська |
геше́фт | болгарська |
skŏbti «видовбувати» | литовська |
Geschäft «справа, торгова угода (операція)» | німецька |
geszeft | польська |
геше́фт | російська |
kšeft | словацька |
скобли́ти | українська |
kšeft | чеська |
schaffen «творити» | ? |
kšeft | ? |
конша́хти (мн.)(про підступи, махінації, інтриги, змову -- у виразі заходити собі з ким в к.)
запозичення з польської мови;
п. konszachty, ст. kunszafty «тс.», як і ч. kunčaft «замовник, клієнт», kunčoft, kunšaft, kunšoft, заст. kunt «тс.», ст. kundšoft «звістка, відомість», слц. kunčaft «клієнт», схв. [kundšaft] «посвідчення, свідоцтво, атестат», походить від нвн. Kundschaft (зб.) «клієнти; звістка, відомість; (ст.) знайомство; найближче оточення; фамільярність, спорідненість», утвореного за допомогою суфікса -schaft, пов’язаного з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з псл. skobliti, укр. скобли́ти, від основи kund «відомий», спорідненої з псл. znati, укр. зна́ти;
бр. [канша́хты] «махінації, таємні зносини»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
канша́хты «махінації, таємні зносини» | білоруська |
Kundschaft «клієнти; звістка, відомість; (ст.) знайомство; найближче оточення; фамільярність, спорідненість» (зб.) | нововерхньонімецька |
konszachty | польська |
skobliti | праслов’янська |
znati | праслов’янська |
kundšaft «посвідчення, свідоцтво, атестат» | сербохорватська |
kunčaft «клієнт» | словацька |
скобли́ти | українська |
зна́ти | українська |
kunčaft «замовник, клієнт» | чеська |
kunszafty «тс.» | ? |
kunčoft | ? |
kunšaft | ? |
kunšoft | ? |
kunt «тс.» | ? |
kundšoft «звістка, відомість» | ? |
-schaft | ? |
schaffen «творити» | ? |
kund «відомий» | ? |
шапли́к «невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки; [цебрик Куз; бочка будь-якого діаметра, в якій зберігається лід та виловлена риба Берл; великий дерев’яний ківш; вид мідного ковша, в якому проціджують напої з великих посудин; дерев’яний кухоль; кухлик з кришкою Бі; відлога, капюшон у свиті; ковпачок гасової лампи ЛПол]»
п. szaflik «цебрик» походить від свн. schaf, scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина»), які утворені від Schaff «діжка; шафа», похідного від дієслівного кореня *skab- «формувати різанням» (пор. свн. нвн. schaffen «творити; працювати», двн. scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити»), з яким пов’язані також лат. scabō, -ěre «чухати; скоблити», лит. skõbti «скребти; зривати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;
запозичення з польської мови;
р. [(півд.) шапли́к], п. szaflik «цебрик», слц. (зменш.) saflík від šafel’ «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ш(ч)апли́к
«шаплик»
шафли́к
«шаплик, діжка, цебрик»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити» | давньоверхньонімецька |
scabō | латинська |
skõbti «скребти; зривати» | литовська |
Schaffel «діжка; посудина» | нововерхньонімецька |
schaffen «творити; працювати» | нововерхньонімецька |
szaflik «цебрик» | польська |
szaflik «цебрик» | польська |
skobliti | праслов’янська |
шапли́к (півд.) | російська |
schaf | середньоверхньнімецька |
scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина») | середньоверхньнімецька |
Schaff «діжка; шафа» | середньоверхньнімецька |
schaffen «творити; працювати» | середньоверхньнімецька |
saflík «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа» (зменш.) | словацька |
šafel' | словацька |
скобли́ти | українська |
ша́фа
запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови;
свн. schaf, нвн. Schaff «діжка; [шафа]» походить від schaffen «творити» (початково – виріза-ючи «формувати»);
зміна граматичного роду в польській мові (чоловічого на жіночий) пояснюється впливом п. almaria «шафа», skrzynia «скриня»;
р. [ша́фа, ша́хва] «шафа», бр. ша́фа, п. szafa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скахва
«шафа»
шаква́рня
«буфетна шафа; комора»
шафа́рня
«комора; скриня»
ша́фка
(зменш.)
ша́фовка
(зменш.-пестл.)
ша́хва
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́фа | білоруська |
Schaff «діжка; [шафа]» | нововерхньонімецька |
schaffen «творити» (початково -- виріза-ючи «формувати») | нововерхньонімецька |
almaria «шафа» | польська |
skrzynia «скриня» | польська |
szafa «тс.» | польська |
ша́фа | російська |
ша́хва «шафа» | російська |
schaf | середньоверхньнімецька |
ша́фа́р «збирач податків; [старший лакей; дворецький; ключник; економ]» (заст.)
двн. schaffȃri (свн. schaffœre, schaffenœrе) «наглядач, керівник» (нвн. Schaffner «кондуктор») пов’язане з нвн. schaffen (свн. schaffen, двн. scaffan) «творити, працювати», що споріднене з гот. skaban «скребти, стригти», лат. scabо «скоблю», scaber «шорсткий», ст. scabres «тс.»;
запозичене (через польське посередництво) з давньоверхньонімецької мови;
р. ша́фар(ь) «економ, управитель», бр. [ша́фар], п. szafarz (кн.) «даритель; (заст.) ключник, економ; у словосполученнi szafarz weselny – шафер (боярин) на весіллі», ч. šafář «економ», слц. šafár «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підшафа́рний
«помічник керуючого»
шафа́рка
«дружина шафаря; ключниця, економка»
шафарюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́фар | білоруська |
skaban «скребти, стригти» | готська |
schaffȃri «наглядач, керівник» (свн. schaffœre, schaffenœrе)(нвн. Schaffner «кондуктор») | давньоверхньонімецька |
scaffan | давньоверхньонімецька |
scabо «скоблю» | латинська |
scaber «шорсткий» | латинська |
scabres «тс.» (ст.) | латинська |
schaffen «творити, працювати» (свн. schaffen, двн. scaffan) | нововерхньонімецька |
Schaffner «кондуктор» | нововерхньонімецька |
szafarz «даритель; (заст.) ключник, економ; у словосполученнi szafarz weselny -- шафер (боярин) на весіллі» (кн.) | польська |
ша́фар(ь) «економ, управитель» | російська |
schaffœre | середньоверхньнімецька |
schaffenœrе | середньоверхньнімецька |
schaffen | середньоверхньнімецька |
šafár «тс.» | словацька |
šafář «економ» | чеська |
ша́фер «боярин, дружка»
запозичення з німецької мови;
н. Schаffer (прибалт.-нім.) «боярин, розпорядник на весіллі; розпорядник, керуючий узагалі» є суфіксальним утворенням від дієслова schaffen «творити, влаштовувати»;
р. бр. ша́фер, болг. ша́фер «боярин, дружка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́ферка
«дружка на весіллі»
ша́фір
«боярин (на весіллі)»
ша́хвер
«тс.»
ша́хверка
«дружка (на весіллі)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ша́фер | білоруська |
ша́фер «боярин, дружка» | болгарська |
Schаffer «боярин, розпорядник на весіллі; розпорядник, керуючий узагалі» (прибалт.-нім.) | німецька |
schaffen «творити, влаштовувати» | німецька |
ша́фер | російська |
шaфува́ти «діставати, добувати; постачати, давати»
запозичення з польської мови;
п. szafować походить з німецької мови (н. schaffen «творити; діставати»);
форма [шахрова́ти] виникла, очевидно, внаслідок зближення зі словом шахра́й;
п. szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шафу́нок
«управління, керівництво, адміністрація»
шахвува́ти
«марнувати»
шахрова́ти
«марнотратити, розтринькувати»
шахува́ти
«марнувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
schaffen «творити; діставати» | німецька |
szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати» | польська |
шахрова́ти | українська |
шахра́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України