SCHAFFEN — ЕТИМОЛОГІЯ

ґеше́фт

запозичення з німецької мови;
нім. Geschäft «справа, торгова угода (операція)» пов'язане з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з лит. skŏbti «видовбувати», укр. скобли́ти;
р. болг. геше́фт, бр. гешэ́фт, п. geszeft, ч. слц. розм. kšeft;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гешэ́фт білоруська
геше́фт болгарська
skŏbti «видовбувати» литовська
Geschäft «справа, торгова угода (операція)» німецька
geszeft польська
геше́фт російська
kšeft словацька
скобли́ти українська
kšeft чеська
schaffen «творити» ?
kšeft ?

конша́хти (мн.)(про підступи, махінації, інтриги, змову -- у виразі заходити собі з ким в к.)

запозичення з польської мови;
п. konszachty, ст. kunszafty «тс.», як і ч. kunčaft «замовник, клієнт», kunčoft, kunšaft, kunšoft, заст. kunt «тс.», ст. kundšoft «звістка, відомість», слц. kunčaft «клієнт», схв. [kundšaft] «посвідчення, свідоцтво, атестат», походить від нвн. Kundschaft (зб.) «клієнти; звістка, відомість; (ст.) знайомство; найближче оточення; фамільярність, спорідненість», утвореного за допомогою суфікса -schaft, пов’язаного з дієсловом schaffen «творити», спорідненим з псл. skobliti, укр. скобли́ти, від основи kund «відомий», спорідненої з псл. znati, укр. зна́ти;
бр. [канша́хты] «махінації, таємні зносини»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
канша́хты «махінації, таємні зносини» білоруська
Kundschaft «клієнти; звістка, відомість; (ст.) знайомство; найближче оточення; фамільярність, спорідненість» (зб.) нововерхньонімецька
konszachty польська
skobliti праслов’янська
znati праслов’янська
kundšaft «посвідчення, свідоцтво, атестат» сербохорватська
kunčaft «клієнт» словацька
скобли́ти українська
зна́ти українська
kunčaft «замовник, клієнт» чеська
kunszafty «тс.» ?
kunčoft ?
kunšaft ?
kunšoft ?
kunt «тс.» ?
kundšoft «звістка, відомість» ?
-schaft ?
schaffen «творити» ?
kund «відомий» ?

шапли́к «невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки; [цебрик Куз; бочка будь-якого діаметра, в якій зберігається лід та виловлена риба Берл; великий дерев’яний ківш; вид мідного ковша, в якому проціджують напої з великих посудин; дерев’яний кухоль; кухлик з кришкою Бі; відлога, капюшон у свиті; ковпачок гасової лампи ЛПол]»

п. szaflik «цебрик» походить від свн. schaf, scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина»), які утворені від Schaff «діжка; шафа», похідного від дієслівного кореня *skab- «формувати різанням» (пор. свн. нвн. schaffen «творити; працювати», двн. scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити»), з яким пов’язані також лат. scabō, -ěre «чухати; скоблити», лит. skõbti «скребти; зривати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;
запозичення з польської мови;
р. [(півд.) шапли́к], п. szaflik «цебрик», слц. (зменш.) saflík від šafel’ «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ш(ч)апли́к «шаплик»
шафли́к «шаплик, діжка, цебрик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити» давньоверхньонімецька
scabō латинська
skõbti «скребти; зривати» литовська
Schaffel «діжка; посудина» нововерхньонімецька
schaffen «творити; працювати» нововерхньонімецька
szaflik «цебрик» польська
szaflik «цебрик» польська
skobliti праслов’янська
шапли́к (півд.) російська
schaf середньоверхньнімецька
scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина») середньоверхньнімецька
Schaff «діжка; шафа» середньоверхньнімецька
schaffen «творити; працювати» середньоверхньнімецька
saflík «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа» (зменш.) словацька
šafel' словацька
скобли́ти українська

ша́фа

запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови;
свн. schaf, нвн. Schaff «діжка; [шафа]» походить від schaffen «творити» (початково – виріза-ючи «формувати»);
зміна граматичного роду в польській мові (чоловічого на жіночий) пояснюється впливом п. almaria «шафа», skrzynia «скриня»;
р. [ша́фа, ша́хва] «шафа», бр. ша́фа, п. szafa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скахва «шафа»
шаква́рня «буфетна шафа; комора»
шафа́рня «комора; скриня»
ша́фка (зменш.)
ша́фовка (зменш.-пестл.)
ша́хва
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́фа білоруська
Schaff «діжка; [шафа]» нововерхньонімецька
schaffen «творити» (початково -- виріза-ючи «формувати») нововерхньонімецька
almaria «шафа» польська
skrzynia «скриня» польська
szafa «тс.» польська
ша́фа російська
ша́хва «шафа» російська
schaf середньоверхньнімецька

ша́фа́р «збирач податків; [старший лакей; дворецький; ключник; економ]» (заст.)

двн. schaffȃri (свн. schaffœre, schaffenœrе) «наглядач, керівник» (нвн. Schaffner «кондуктор») пов’язане з нвн. schaffen (свн. schaffen, двн. scaffan) «творити, працювати», що споріднене з гот. skaban «скребти, стригти», лат. scabо «скоблю», scaber «шорсткий», ст. scabres «тс.»;
запозичене (через польське посередництво) з давньоверхньонімецької мови;
р. ша́фар(ь) «економ, управитель», бр. [ша́фар], п. szafarz (кн.) «даритель; (заст.) ключник, економ; у словосполученнi szafarz weselny – шафер (боярин) на весіллі», ч. šafář «економ», слц. šafár «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підшафа́рний «помічник керуючого»
шафа́рка «дружина шафаря; ключниця, економка»
шафарюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́фар білоруська
skaban «скребти, стригти» готська
schaffȃri «наглядач, керівник» (свн. schaffœre, schaffenœrе)(нвн. Schaffner «кондуктор») давньоверхньонімецька
scaffan давньоверхньонімецька
scabо «скоблю» латинська
scaber «шорсткий» латинська
scabres «тс.» (ст.) латинська
schaffen «творити, працювати» (свн. schaffen, двн. scaffan) нововерхньонімецька
Schaffner «кондуктор» нововерхньонімецька
szafarz «даритель; (заст.) ключник, економ; у словосполученнi szafarz weselny -- шафер (боярин) на весіллі» (кн.) польська
ша́фар(ь) «економ, управитель» російська
schaffœre середньоверхньнімецька
schaffenœrе середньоверхньнімецька
schaffen середньоверхньнімецька
šafár «тс.» словацька
šafář «економ» чеська

ша́фер «боярин, дружка»

запозичення з німецької мови;
н. Schаffer (прибалт.-нім.) «боярин, розпорядник на весіллі; розпорядник, керуючий узагалі» є суфіксальним утворенням від дієслова schaffen «творити, влаштовувати»;
р. бр. ша́фер, болг. ша́фер «боярин, дружка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша́ферка «дружка на весіллі»
ша́фір «боярин (на весіллі)»
ша́хвер «тс.»
ша́хверка «дружка (на весіллі)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́фер білоруська
ша́фер «боярин, дружка» болгарська
Schаffer «боярин, розпорядник на весіллі; розпорядник, керуючий узагалі» (прибалт.-нім.) німецька
schaffen «творити, влаштовувати» німецька
ша́фер російська

шaфува́ти «діставати, добувати; постачати, давати»

запозичення з польської мови;
п. szafować походить з німецької мови (н. schaffen «творити; діставати»);
форма [шахрова́ти] виникла, очевидно, внаслідок зближення зі словом шахра́й;
п. szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шафу́нок «управління, керівництво, адміністрація»
шахвува́ти «марнувати»
шахрова́ти «марнотратити, розтринькувати»
шахува́ти «марнувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
schaffen «творити; діставати» німецька
szafować «щедро роздавати; (заст.) розпоряджатися, завідувати» польська
шахрова́ти українська
шахра́й українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України