SCHAF — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шапли́к «невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки; [цебрик Куз; бочка будь-якого діаметра, в якій зберігається лід та виловлена риба Берл; великий дерев’яний ківш; вид мідного ковша, в якому проціджують напої з великих посудин; дерев’яний кухоль; кухлик з кришкою Бі; відлога, капюшон у свиті; ковпачок гасової лампи ЛПол]»
запозичення з польської мови;
п. szaflik «цебрик» походить від свн. schaf, scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина»), які утворені від Schaff «діжка; шафа», похідного від дієслівного кореня *skab- «формувати різанням» (пор. свн. нвн. schaffen «творити; працювати», двн. scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити»), з яким пов’язані також лат. scabō, -ěre «чухати; скоблити», лит. skõbti «скребти; зривати», псл. skobliti, укр. скобли́ти;
р. [(півд.) шапли́к], п. szaflik «цебрик», слц. (зменш.) saflík від šafel’ «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ш(ч)апли́к
«шаплик»
шафли́к
«шаплик, діжка, цебрик»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| scaffаn «заподіювати, сприяти, впорядковувати, робити» | давньоверхньонімецька |
| scabō | латинська |
| skõbti «скребти; зривати» | литовська |
| Schaffel «діжка; посудина» | нововерхньонімецька |
| schaffen «творити; працювати» | нововерхньонімецька |
| szaflik «цебрик» | польська |
| szaflik «цебрик» | польська |
| skobliti | праслов’янська |
| шапли́к (півд.) | російська |
| schaf | середньоверхньнімецька |
| scheffel (нвн. Schaffel «діжка; посудина») | середньоверхньнімецька |
| Schaff «діжка; шафа» | середньоверхньнімецька |
| schaffen «творити; працювати» | середньоверхньнімецька |
| saflík «кругла дерев’яна посудина з двома ручками; невелика діжа» (зменш.) | словацька |
| šafel' | словацька |
| скобли́ти | українська |
ша́фа
запозичене (через польське посередництво) із середньоверхньонімецької мови;
свн. schaf, нвн. Schaff «діжка; [шафа]» походить від schaffen «творити» (початково – виріза-ючи «формувати»);
зміна граматичного роду в польській мові (чоловічого на жіночий) пояснюється впливом п. almaria «шафа», skrzynia «скриня»;
р. [ша́фа, ша́хва] «шафа», бр. ша́фа, п. szafa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скахва
«шафа»
шаква́рня
«буфетна шафа; комора»
шафа́рня
«комора; скриня»
ша́фка
(зменш.)
ша́фовка
(зменш.-пестл.)
ша́хва
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́фа | білоруська |
| Schaff «діжка; [шафа]» | нововерхньонімецька |
| schaffen «творити» (початково -- виріза-ючи «формувати») | нововерхньонімецька |
| almaria «шафа» | польська |
| skrzynia «скриня» | польська |
| szafa «тс.» | польська |
| ша́фа | російська |
| ша́хва «шафа» | російська |
| schaf | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України