SAUM — ЕТИМОЛОГІЯ
су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»
через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий
(зоол., бот.)
сумча́сті
(зоол.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́мка | білоруська |
| σάγμα «тс.» | грецька |
| soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | давньоверхньонімецька |
| сумъка | давньоруська |
| sagma «тс.» | латинська |
| sauma «в’ючне сідло» | народнолатинська |
| Saum «вантаж; в’юк» | нововерхньонімецька |
| suma | польська |
| sumka | польська |
| сума́ | російська |
| soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | середньоверхньнімецька |
| sumka (з рос.) | словацька |
| су́мка | українська |
| sumka (з рос.) | чеська |
| σάττω «споряджаю» | ? |
| АВ twāṅk- «утискувати, упихати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України