SAU — ЕТИМОЛОГІЯ
свиня́
псл. svinьja, можливо, з давнішого *svīnī (жін. р.), похідного від прикметника svinъ «свинячий»;
споріднене з лтс. suvēns «порося», лат. sūs «свиня», двн. sū, нвн. Sau, гр. ὕς, ав. hū «тс.»;
очевидно, індоєвропейське утворення від звуконаслідувального кореня su;
зіставлялося також з дінд. sū́te «народжує», псл. synъ «син» (Uhlenbeck 339–340);
р. свинья́, бр. свіння́, др. свиния, п. świnia, ч. svině, слц. sviňa, вл. swinjo, нл. swińa, полаб. svaińă, болг. свиня́, м. схв. сви́ња, слн. svínja, стсл. свиньа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́дсвинок
пі́тсвинча
«підсвинок»
піцва́к
«тс.»
піцве́лок
свин-ни́к
«свинарник»
свина́р
свина́рка
«доглядачка свиней; [свинарник Л]»
свина́рний
свина́рник
свина́рня
свина́рство
свина́рський
свинарча́
«хлопчик-свинопас»
свинарчу́к
«тс.»
свинарюва́ти
свинва́
«свинота»
свини́й
свини́на
свини́нець
«свинарник»
свини́ти
«бруднити як свиня»
свині́рка
«стадо свиней»
сви́нка
«жук довгоносик»
сви́ннє
«свині»
(зб.)
сви́ння
«тс.»
свинови́й
«свиний»
свино́та́
сви́нство
сви́нський
сви́нтус
свинту́х
«свинтус»
свинува́тий
свину́шник
свинча́
«порося»
свиню́ка
свиню́шник
свиню́шня
свиня́к
«свинячий послід»
свиня́ка
свинякува́тий
свиня́тина
«свинина»
свиня́тник
«свинарник»
свиня́чий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hū «тс.» | авестійська |
| свіння́ | білоруська |
| свиня́ | болгарська |
| swinjo | верхньолужицька |
| ὕς | грецька |
| sū | давньоверхньонімецька |
| sū́te «народжує» | давньоіндійська |
| свиния | давньоруська |
| su | індоєвропейська |
| sūs «свиня» | латинська |
| suvēns «порося» | латиська |
| сви́ња | македонська |
| swińa | нижньолужицька |
| Sau | нововерхньонімецька |
| svaińă | полабська |
| świnia | польська |
| svinьja | праслов’янська |
| *svīnī (жін. р.) | праслов’янська |
| svinъ «свинячий» | праслов’янська |
| synъ «син» | праслов’янська |
| свинья́ | російська |
| сви́ња | сербохорватська |
| sviňa | словацька |
| svínja | словенська |
| свиньѩ | старослов’янська |
| svině | чеська |
си́вий
псл. sivъ;
споріднене з лит. šóvas «світло-сірий, сивий», прус. sywan «сірий», дангл. hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений», дінд. śyāváḥ «темний», ав. syāva- «чорний», ос. sau «тс.»;
іє. *k῀ī-, *k῀еi-;
стосунок до си́ній неясний;
р. си́вый, бр. сі́вы, др. сивыи, п. siwy, ч. слц. sivó, вл. sywy, полаб. saivĕ, болг. м. сив, схв. си̑в, слн. sív, стсл. сивъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засиви́ти
«забілити молоком (страву)»
посиві́лий
посивя́стий
про́сивий
«сивуватий»
просивина́
«сивина»
про́сивінь
«тс.»
северу́н
(назва барана)
се́вка
«вид гриба із сивуватою шапкою»
се́вок
«сивий віл»
сив
«сивий»
сив'я́га
«старий дід»
сив'я́стий
«сивастий»
сива́вий
сива́вистий
«сивастий»
сива́к
«сивий чоловік; сивий віл, сивий кінь Нед; порода голубів; сиве горнятко ВеЗа; гадюка Нед»
сива́н
«сивий віл»
сива́ник
«тс.»
сива́ня
(назва вівці)
сива́стий
сива́ш
«сивий кінь»
сиве́зний
сиве́нький
сиве́ра
«сива вівця»
сиве́та
«сива коза»
сиве́ць
«тс.»
сиви́зна́
сивина́
сиви́ці
«ожина звичайна, Rubus caesius L.»
сиві́нь
си́ві́ти
сиві́шати
си́вка
«сива кобила ВеЗа; сива вівця Доп. УжДУ IV; сива коза Нед»
сивко́
«сивий кінь; [назва барана Доп. УжДУ IV]»
сивко́вий
«сивий; сірий, із сірої шерсті»
сивля́вий
«сивавий»
си́вощі
«сивина у волоссі; старечий вік»
сивува́тий
сивуви́тий
«сивуватий»
сиву́лька
«вид грибів Нед, мухомор, Amanita Pers. Mak»
сиву́ля
«порода грибів; сива корова, сива вівця, коза ВеНЗн; стара дівка Мо»
сивуля́к
«сірий, не полив’яний горщик»
сиву́нь
«сивий чоловік; сивий кінь»
сиву́х
«вид грибів»
сиву́ха
«погано очищена хлібна горілка»
сиву́ч
«морський лев»
(зоол.)
сіве́ра
(назва вівці)
сіве́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| syāva- «чорний» | авестійська |
| сі́вы | білоруська |
| сив | болгарська |
| sywy | верхньолужицька |
| hoéwe «голубий, багряний, сірий, зелений» | давньоанглійська |
| śyāváḥ «темний» | давньоіндійська |
| сивыи | давньоруська |
| *k<SUP>῀</SUP>ī- | індоєвропейська |
| *k<SUP>῀</SUP>еi- | індоєвропейська |
| šývas «світло-сірий, сивий» | литовська |
| сив | македонська |
| sau «тс.» | осетинська |
| saivĕ | полабська |
| siwy | польська |
| sivъ | праслов’янська |
| sywan «сірий» | прусська |
| си́вый | російська |
| си̑в | сербохорватська |
| sivý | словацька |
| sív | словенська |
| сивъ | старослов’янська |
| си́ній | українська |
| sivý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України