SAS — ЕТИМОЛОГІЯ
са́кси «група давніх германських племен»
запозичення з німецької мови;
н. Sachse «саксонець; (іст.) сакс» зводиться до двн. sahs «ніж, меч», спорідненого з лат. saxum «камінь»;
р. бр. са́ксы, п. saksy, ч. Sas (одн.), ст. saks, вл. saks, sas, нл. Sakso «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
са́ксы | білоруська |
saks | верхньолужицька |
sas | верхньолужицька |
sahs «ніж, меч» | давньоверхньонімецька |
saxum «камінь» | латинська |
Sakso «тс.» | нижньолужицька |
Sachse «саксонець; (іст.) сакс» | німецька |
saksy | польська |
са́ксы | російська |
Sas (одн.) | чеська |
saks | чеська |
сас «тарган, прусак»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. Sas «сакс, саксонець», як і ч. Sas, сболг. сасинъ, серб. ст. сасинь, походить від двн. sahso «тс.», пов’язаного з sahs «меч з однобічним лезом»;
щодо розвитку значення пор. пруса́к;
виведення від рум. sas «саксонець» (Scheludko 142) менш переконливе;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sahso «тс.» | давньоверхньонімецька |
sahs «меч з однобічним лезом» | давньоверхньонімецька |
Sas «сакс, саксонець» | польська |
sas «саксонець» | румунська |
сасинъ | середньоболгарська |
пруса́к | українська |
Sas | чеська |
сасинь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України