SAGA — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської мови;

лат. resectio «обрізування, зрізування» пов’язане з resecāre «обрізувати, видаляти», утвореним за допомогою префікса re- від secāre «зрізати, оперувати; розсікати», спорідненого з двн. sёga, saga «пилка», псл. *sěkti, укр. сі́кти́;

р. болг. резе́кция, бр. рэзе́кцыя, п. rezekcja, resekcja, ч. resekce, слц. resekcia, схв. ресѐкциja, слн. resékcija;

через посередництво німецької мови (н. Sàga) запозичено з давньоісландської;

дісл. saga «перекази» пов’язане з дієсловом segja «казати», спорідненим з дангл. secgan, двн. sagēn, лит. sakóti «тс.», псл. sočiti «вказувати», укр. сочи́ти «чатувати»;

р. бр. болг. са́га, п. вл. saga, ч. слц. слн. sàga «тс.»;

п. sajeta «тонке сукно» виводиться від іт. saietta, похідного від saia «вид саржі» (пор. також фр. sayette, похідне від saie «тс.»), що відбиває лат. saga, мн. від sagum «солдатський плащ», запозиченого з галльської мови, в якій воно було споріднене з лит. sagis «дорожній жіночий одяг», sègti «застібати», лтс. segt «покривати, закутувати», псл. sęgati, укр. сяга́ти;

запозичення з польської мови;

бр. сае́та «тонке сукно»;

псл. sekуra, [sokуra], пов’язане чергуванням голосних із *sěkti «сікти»;

споріднене з лат. secūris «сокира», двн. saga «пилка», sēga «тс.»;

вважається також (Мартынов Язык 86–87) результатом проникнення в праслов’янську мову італьського інгредієнта;

р. секи́ра, бр. сяке́ра, [соке́ра], др. сокыра (сокира), секыра, п. siekiera, ч. sekera, sekyra, слц. вл. нл. sekera, болг. секи́ра, м. секира, схв. сèкира, слн. sekíra, стсл. секыра;