RUST — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
руде́ра «ветха будівля, руїни»
запозичення з польської мови;
п. rudera «старий, зруйнований будинок, руїни» походить від лат. rūdus (род. в. ruderis) «уламки каміння, будівельне сміття, руїни», що зіставляється з дісл. rāst «руїна», норв. [rust] «рештки муру», лит. rausýti «розкопувати», рос. ры́хлый;
р. рудера́льный: рудера́льные расте́ния, бр. рудэра́льны: рудэра́льныя раслі́ны, ч. ruderálný, слц. ruderálny, болг. рудера́лен: рудера́лни расте́ния «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рудера́льний
«бур’яни, що ростуть коло житла, по смітниках, на дорогах і под.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рудэра́льны | білоруська |
рудера́лен «тс.» | болгарська |
rāst «руїна» | давньоісландська |
rūdus «уламки каміння, будівельне сміття, руїни» (род. в. ruderis) | латинська |
rausýti «розкопувати» | литовська |
rust «рештки муру» | норвезька |
rudera «старий, зруйнований будинок, руїни» | польська |
ры́хлый | російська |
рудера́льный | російська |
ruderálny | словацька |
ruderálný | чеська |
руст «камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею» (архіт.)
термін, утворений на базі лат. rūsticus «грубий, необроблений, сільський», похідного від rūs «село»;
р. бр. болг. руст «руст», п. rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь», ч. rustika «будова з грубо обробленого каменю», слц. rust «необроблений камінь», схв. ру̏стика «будова з необробленого каменю», слн. rústika «будова з грубо обробленого каменю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́стика
«рельєфне мурування або облицювання рустом»
рустува́ти
«оздоблювати рустом»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
руст «руст» | білоруська |
руст «руст» | болгарська |
rūsticus «грубий, необроблений, сільський» | латинська |
rūs «село» | литовська |
rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь» | польська |
руст «руст» | російська |
рy̏стика «будова з необробленого каменю» | сербохорватська |
rust «необроблений камінь» | словацька |
rústika «будова з грубо обробленого каменю» | словенська |
rustika «будова з грубо обробленого каменю» | чеська |
рушт «ґрати, решітка»
запозичення з польської мови;
п. ruszt, (заст.) roszt, rost, rust, rośt «тс.», як і слц. rošt «залізна решітка в печі», вл. rošty, нл. rusta «тс.», походить від нім. Rost «ґрати; колосники», двн. rōst «багаття, вогнище», rōsta «решітка для смаження, сковорода», пов’язаних з нвн. rösten «смажити», двн. rōsten «тс.» і споріднених з гол. rîosta «решітка, таган»;
бр. [рошт] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рошт
«тс.»
роштъ
(1627)
ру́шта
«решітка (під кухонною плитою)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рошт «тс.» | білоруська |
rošty | верхньолужицька |
róosta «решітка, таган» | голландська |
rōst «багаття, вогнище» | давньоверхньонімецька |
rōsta «решітка для смаження, сковорода» | давньоверхньонімецька |
rōsten «тс.» | давньоверхньонімецька |
rusta «тс.» | нижньолужицька |
Rost «ґрати; колосники» | німецька |
rösten «смажити» | нововерхньонімецька |
ruszt | польська |
rost | польська |
rust | польська |
rośt «тс.» | польська |
roszt | польська |
rošt «залізна решітка в печі» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України