RUST — ЕТИМОЛОГІЯ

руде́ра «ветха будівля, руїни»

запозичення з польської мови;
п. rudera «старий, зруйнований будинок, руїни» походить від лат. rūdus (род. в. ruderis) «уламки каміння, будівельне сміття, руїни», що зіставляється з дісл. rāst «руїна», норв. [rust] «рештки муру», лит. rausýti «розкопувати», рос. ры́хлый;
р. рудера́льный: рудера́льные расте́ния, бр. рудэра́льны: рудэра́льныя раслі́ны, ч. ruderálný, слц. ruderálny, болг. рудера́лен: рудера́лни расте́ния «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рудера́льний «бур’яни, що ростуть коло житла, по смітниках, на дорогах і под.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рудэра́льны білоруська
рудера́лен «тс.» болгарська
rāst «руїна» давньоісландська
rūdus «уламки каміння, будівельне сміття, руїни» (род. в. ruderis) латинська
rausýti «розкопувати» литовська
rust «рештки муру» норвезька
rudera «старий, зруйнований будинок, руїни» польська
ры́хлый російська
рудера́льный російська
ruderálny словацька
ruderálný чеська

руст «камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею» (архіт.)

термін, утворений на базі лат. rūsticus «грубий, необроблений, сільський», похідного від rūs «село»;
р. бр. болг. руст «руст», п. rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь», ч. rustika «будова з грубо обробленого каменю», слц. rust «необроблений камінь», схв. ру̏стика «будова з необробленого каменю», слн. rústika «будова з грубо обробленого каменю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́стика «рельєфне мурування або облицювання рустом»
рустува́ти «оздоблювати рустом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
руст «руст» білоруська
руст «руст» болгарська
rūsticus «грубий, необроблений, сільський» латинська
rūs «село» литовська
rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь» польська
руст «руст» російська
рy̏стика «будова з необробленого каменю» сербохорватська
rust «необроблений камінь» словацька
rústika «будова з грубо обробленого каменю» словенська
rustika «будова з грубо обробленого каменю» чеська

рушт «ґрати, решітка»

запозичення з польської мови;
п. ruszt, (заст.) roszt, rost, rust, rośt «тс.», як і слц. rošt «залізна решітка в печі», вл. rošty, нл. rusta «тс.», походить від нім. Rost «ґрати; колосники», двн. rōst «багаття, вогнище», rōsta «решітка для смаження, сковорода», пов’язаних з нвн. rösten «смажити», двн. rōsten «тс.» і споріднених з гол. rîosta «решітка, таган»;
бр. [рошт] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рошт «тс.»
роштъ (1627)
ру́шта «решітка (під кухонною плитою)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рошт «тс.» білоруська
rošty верхньолужицька
róosta «решітка, таган» голландська
rōst «багаття, вогнище» давньоверхньонімецька
rōsta «решітка для смаження, сковорода» давньоверхньонімецька
rōsten «тс.» давньоверхньонімецька
rusta «тс.» нижньолужицька
Rost «ґрати; колосники» німецька
rösten «смажити» нововерхньонімецька
ruszt польська
rost польська
rust польська
rośt «тс.» польська
roszt польська
rošt «залізна решітка в печі» словацька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України