RUNZEL — ЕТИМОЛОГІЯ
рункля «буряк, Beta vulgaris» (бот.)
через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
н. Rúnkel (rübe) «тс.» пов’язане з Runzel «зморшка» (через зморшкувате насіння рослини), спорідненим з дісл. hrøkkva «витися, завиватися, звиватися»;
п. [runkla], слц. [runkl’a, rungl’a, rumpl’a], вл. runkel, нл. [runklawa] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
румпля
«тс.»
рунтля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| runkel | верхньолужицька |
| hrøkkva «витися, завиватися, звиватися» | давньоісландська |
| runklawa «тс.» | нижньолужицька |
| Rúnkel «тс.» (rübe) | німецька |
| Runzel «зморшка» (через зморшкувате насіння рослини) | німецька |
| rübe | німецька |
| runkla | польська |
| runkl'a | словацька |
| rungl'a | словацька |
| rumpl'a | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України