RUCK — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́ґнути «упасти»
запозичення з польської мови;
п. [rygować, rykować] «валити, скидати, звалювати; шугати» походить від нвн. rücken «рухатися», пов’язаного з Ruck «поштовх, ривок» і спорідненого з двн. свн. ruc «швидке пересунення, переміщення», снн. ruck, гол. ruk, дісл. rukkr «тс.», свн. rücken «рухати», двн. rucken, rucchan, снн. снідерл. rucken, гол. rukkеn «тс.», дангл. roccian «хитати, розгойдувати», англ. rоck «тс.», дісл. rukkja «подорожувати, рухатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rоck «тс.» | англійська |
| ruk | голландська |
| rukkеn «тс.» | голландська |
| roccian «хитати, розгойдувати» | давньоанглійська |
| ruc «швидке пересунення, переміщення» | давньоверхньонімецька |
| rucken | давньоверхньонімецька |
| rucchan | давньоверхньонімецька |
| rukkr «тс.» | давньоісландська |
| rukkja «подорожувати, рухатися» | давньоісландська |
| rücken «рухатися» | нововерхньонімецька |
| Ruck «поштовх, ривок» | нововерхньонімецька |
| rygować «валити, скидати, звалювати; шугати» | польська |
| rykować | польська |
| ruc «швидке пересунення, переміщення» | середньоверхньнімецька |
| rücken «рухати» | середньоверхньнімецька |
| ruck | середньонижньонімецька |
| rucken | середньонижньонімецька |
| rucken | середньонідерландська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України