ROSE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рододендро́н (бот.) -- рід рослин (кущі, дерева)
засвоєний з новолатинської ботанічний термін, що походить від гр. ῥοδοδένδρον, утвореного з двох слів: ῥόδον «троянда», до якого зводиться лат. rosa «роза», фр. англ. rose, укр. роза «тс.», і δένδρον «дерево», що є видозміненою редуплікацією кореня *δρα̃-, спорідненого з гот. triu «дерево», дангл. treow «тс.»;
р. болг. рододе́ндрон, бр. рададэ́ндран, п. слц. вл. rododendron, ч. rododendron, rhododendron, слн. rododéndron;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rose | англійська |
рададэ́ндран | білоруська |
рододе́ндрон | болгарська |
rododendron | верхньолужицька |
triu «дерево» | готська |
ῥοδοδένδρον | грецька |
ῥόδον «троянда» | грецька |
δένδρον «дерево» | грецька |
*δρε- | грецька |
treow «тс.» | давньоанглійська |
rosa «роза» | латинська |
rododendron | польська |
рододе́ндрон | російська |
rododendron | словацька |
rododéndron | словенська |
роза «тс.» | українська |
rose | французька |
rododendron | чеська |
rhododendron | чеська |
ро́жа «бешиха»
пов’язане з ро́жа1;
назва зумовлена тим, що при запаленні шкіра робиться яскраво-червоною;
щодо семантичного розвитку пор. також н. Rose «троянда; (мед.) рожа», англ. rose-rash (мед.) «краснуха»;
р. ро́жа, бр. [ро́жа], п. rîża, ч. růže, слц. ruža, нл. roža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́жа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rose-rash «краснуха» (мед.) | англійська |
ро́жа | білоруська |
roža | нижньолужицька |
Rose «троянда; (мед.) рожа» | німецька |
róża | польська |
ро́жа | російська |
ruža | словацька |
ро́жа | українська |
růže | чеська |
ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)
нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
роза камінна
«різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова
«волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія
«карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця
«прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rose «тс.» | англійська |
ро́за | болгарська |
rozárium «розарій» | верхньолужицька |
vard | вірменська |
ῥόδον «тс.» | грецька |
word | давньоанглійська |
*vr̥da- | давньоперська |
*vr̥da- | іранські |
rosa | латинська |
rubus | латинська |
ро́за | македонська |
Róse «троянда» | німецька |
ōr | норвезька |
roza «троянда» | польська |
ро́за | російська |
ро́за «рожевий» | сербохорватська |
róža | словенська |
rose «тс.» | французька |
rozárium «розарій» | чеська |
розе́та «орнаментальний малюнок, ліпна прикраса у вигляді квітки»
запозичення з французької мови;
фр. rosette «розетка; бант; розеткова форма брильянта; почесна відзнака; орнамент у вигляді розетки», давніше «маленька троянда», утворене від rose «троянда»;
р. розе́тта, розе́тка, бр. разе́та, разе́тка, п. rozeta, rozetka, ч. слц. вл. rozeta, болг. м. розе́та, розе́тка, схв. розѐта, слн. rozéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розе́тка
«прикраса у формі квітки; невелике блюдце для варення; пристрій для вмикання електроприладів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
разе́та | білоруська |
разе́тка | білоруська |
розе́та | болгарська |
розе́тка | болгарська |
rozeta | верхньолужицька |
розе́та | македонська |
розе́тка | македонська |
rozeta | польська |
rozetka | польська |
розе́тта | російська |
розе́тка | російська |
розѐта | сербохорватська |
rozeta | словацька |
rozéta | словенська |
rosette «розетка; бант; розеткова форма брильянта; почесна відзнака; орнамент у вигляді розетки» | французька |
rose «троянда» | французька |
rozeta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України