ROSA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
купоро́с
запозичене з французької або латинської мови, очевидно, за посередництвом російської;
фр. couperose «купорос» виникло на основі слат. cuprirosa «тс.» (букв. «міді троянда»), що складається з слів cuprum (род. в. одн. cupri) і rosa «троянда, роза»;
виведення з [куперва́с (коперва́с)] (Потебня РФВ І 263) або з нім. Kupferoxyd «окис міді» (Желтов ФЗ 1876/4, 43) безпідставне;
р. купоро́с, ст. купорос (1582);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Kupferoxyd «окис міді» | німецька |
| купоро́с | російська |
| cuprirosa «тс.» (букв. «міді троянда») | середньолатинська |
| couperose «купорос» | французька |
| rosa «троянда, роза» | ? |
| куперва́с (коперва́с)] (Потебня РФВ І 263) | ? |
| купорос (1582) | ? |
рдест «рдесник, Potamogeton L. Mak» (бот.)
очевидно, псл. *rъdьstъ;
дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;
виведення від *drěstъ (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Меркулова Очерки 41–42; Skok III 117), як і пов’язання з *rъděti «червоніти» (Фасмер III 452; Brückner 455; Mikl. EW 284), потребує додаткових пояснень;
припущення про зв’язок з лат. rosa «троянда», гр. ῥόδον «тс.» (Ильинский ИОРЯС 22/1, 200; Mikkola BB 22, 244), а також спроба пов’язати з не́рест (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Holub–Kop. 310) недостатньо обґрунтовані;
р. рдест, бр. рдзест, п. rdest, [derdes, drdest], ч. rdesno, (h)rdesen, слц. rdest, вл. [drěst, drost], нл. drest, схв. р̀дес, [рдесен, хрдесељ], слн. [rdésǝlj, rdésǝn];
Фонетичні та словотвірні варіанти
рде́сник
«тс.»
рде́сникові
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рдзест | білоруська |
| drěst | верхньолужицька |
| drost | верхньолужицька |
| ῥόδον «тс.» | грецька |
| rosa «троянда» | латинська |
| drest | нижньолужицька |
| rdest | польська |
| derdes | польська |
| drdest | польська |
| *rъdьstъ | праслов’янська |
| *drěstъ | праслов’янська |
| *rъděti «червоніти» | праслов’янська |
| рдест | російська |
| р̀дес | сербохорватська |
| рдесен | сербохорватська |
| хрдесељ | сербохорватська |
| rdest | словацька |
| rdésǝlj | словенська |
| rdésǝn | словенська |
| не́рест | українська |
| rdesno (h)rdesen | чеська |
| (h)rdesen | чеська |
рододендро́н (бот.) -- рід рослин (кущі, дерева)
засвоєний з новолатинської ботанічний термін, що походить від гр. ῥοδοδένδρον, утвореного з двох слів: ῥόδον «троянда», до якого зводиться лат. rosa «роза», фр. англ. rose, укр. роза «тс.», і δένδρον «дерево», що є видозміненою редуплікацією кореня *δρα̃-, спорідненого з гот. triu «дерево», дангл. treow «тс.»;
р. болг. рододе́ндрон, бр. рададэ́ндран, п. слц. вл. rododendron, ч. rododendron, rhododendron, слн. rododéndron;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rose | англійська |
| рададэ́ндран | білоруська |
| рододе́ндрон | болгарська |
| rododendron | верхньолужицька |
| triu «дерево» | готська |
| ῥοδοδένδρον | грецька |
| ῥόδον «троянда» | грецька |
| δένδρον «дерево» | грецька |
| *δρε- | грецька |
| treow «тс.» | давньоанглійська |
| rosa «роза» | латинська |
| rododendron | польська |
| рододе́ндрон | російська |
| rododendron | словацька |
| rododéndron | словенська |
| роза «тс.» | українська |
| rose | французька |
| rododendron | чеська |
| rhododendron | чеська |
ро́жа «Alcea (Althaea) L., Malva L.; [троянда, Rosa L.; шипшина (собача), Rosa canina L. Mak; лаватера, Lawatera L.; прикраса у вигляді рози, розетка Нед]» (бот.)
запозичення з польської мови;
п. rîża «троянда, рожа», як і ч. růže «троянда», ст. rîžě, ruože, слц. ruža, вл. слн. rîža, нл. roža «тс.», через німецьке посередництво походить від лат. rosa «тс.»;
р. [рожа] «калачики, Malva L.», бр. [ро́жа] «тс.; троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рожа
«троянда»
(XV ст., 1627)
рожа борова
«герань криваво-червона, Geranium sanguineum L.»
рожа водна
«вікторія амазонська, Victoria regia Lingl.»
рожа русальна
«півонія лікарська, Paeonia officinalis L.»
(русальчана)] Mak
рожа японська
«камелія, Camellia japonica L.»
рожан
«троянда»
рожа́ний
«рожевий; пов’язаний з рожею»
рожа́нка
«родіола рожева, Rhodiola rosea L.»
роже́вий
рожеві́ти
рожевува́тий
рожи́на
«квітка рожі, квітка троянди»
рожі́вка
«вид писанки з орнаментом у вигляді троянди»
рожі́вна
«дочка троянди»
(фольк.)
рожі́вни́й
«рожевий»
рожо́вий
«рожевий»
ру́жа
«троянда»
ружа божа
«півонія лікарська»
(камена, камінна, русадельна)] Mak
ружа лісная
«калачики лісові, Malva silvestris L.»
ружа польова
«герань лучна, Geranium pratense L.»
ружа псяча
«алтея лікарська»
ружо́вий
«тс.»
(Ме)
ружува́ти
«фарбувати»
(обличчя)
ружува́тися
«фарбуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́жа «тс.; троянда» | білоруська |
| róža | верхньолужицька |
| rosa «тс.» | латинська |
| roža «тс.» | нижньолужицька |
| róża «троянда, рожа» | польська |
| рожа «калачики, Malva L.» | російська |
| ruža | словацька |
| róža | словенська |
| růže «троянда» | чеська |
| róžě | чеська |
| ruože | ? |
рожа́нка «чотки»
запозичення з польської мови;
п. rîżaniec, [rîżanka] «тс.», як і ч. růženec, слц. ruženec «тс.», є частковою калькою н. Rosenkranz «чотки; вінок з троянд» або слат. rosārium «чотки», утвореного від rosa «троянда»;
латинська назва чоток, якими католики відраховують кількість проказаних молитов («Отченашів» та ін.), пов’язана з тим, що молитви в середньовіччя порівнювалися з квітами;
р. (зах., пд.) [рожане́ц] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Rosenkranz «чотки; вінок з троянд» | німецька |
| różaniec | польська |
| różanka «тс.» | польська |
| рожане́ц «тс.» (зах., пд.) | російська |
| rosārium «чотки» | середньолатинська |
| rosa «троянда» | середньолатинська |
| ruženec «тс.» | словацька |
| růženec | чеська |
ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)
нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
запозичення із західноєвропейських мов;
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
роза камінна
«різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова
«волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія
«карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця
«прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rose «тс.» | англійська |
| ро́за | болгарська |
| rozárium «розарій» | верхньолужицька |
| vard | вірменська |
| ῥόδον «тс.» | грецька |
| word | давньоанглійська |
| *vr̥da- | давньоперська |
| *vr̥da- | іранські |
| rosa | латинська |
| rubus | латинська |
| ро́за | македонська |
| Róse «троянда» | німецька |
| ōr | норвезька |
| roza «троянда» | польська |
| ро́за | російська |
| ро́за «рожевий» | сербохорватська |
| róža | словенська |
| rose «тс.» | французька |
| rozárium «розарій» | чеська |
Роза́лія (жіноче ім’я)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Rosália, Rosalie, фр. англ. Rosalie походять від іт. Rosalia, утвореного з Rosa, яке зводиться до лат. rosa «троянда»;
р. Роза́лия, бр. Раза́лія, п. Rosalia, ч. Rozalie, слц. Rozália, болг. Розали́я, м. Розалиja, схв. Розалиja, слн. Rozalija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Rosalie | англійська |
| Раза́лія | білоруська |
| Розали́я | болгарська |
| Rosalia | італійська |
| Rosa | італійська |
| rosa «троянда» | латинська |
| Розалиja | македонська |
| Rosália | німецька |
| Rosalie | німецька |
| Rosalia | польська |
| Роза́лия | російська |
| Розалиja | сербохорватська |
| Rozália | словацька |
| Rozalija | словенська |
| Rosalie | французька |
| Rozalie | чеська |
розічка «приворотень Alchemilla vulgaris L.» (бот.)
видозмінене запозичення з чеської і словацької мови;
ч. [rosička], слц. [rosnička] «тс.» пов’язані з rosa «роса» (у напівзгорнутих листках приворотня збираються краплі води);
пізніше назва зазнала зближення із словом ро́за;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rosnička «тс.» | словацька |
| rosa | словацька |
| ро́за | українська |
| rosička | чеська |
| rosa «роса» (у напівзгорнутих листках приворотня збираються краплі води) | чеська |
розмари́н «Rosmarinus officinalis L.» (бот.)
латинська назва зумовлена, очевидно, свіжістю зеленого кольору рослини;
лат. rōsmarīnus, або rōs marīnus (бот.) «розмарин» (букв. «морська роса»), складається з іменника rōs «роса», спорідненого з псл. rosa, укр. роса́, і прикметника marīnus «морський», похідного від mare «море», що відповідає псл. more, укр. мо́ре;
запозичено через німецьке посередництво (н. Rîsmarin «розмарин») з латинської мови;
р. болг. м. розмари́н, бр. размары́н, п. rozmaryn, ч. rozmarýn, слц. rozmarín, схв. ру̏змарин, слн. rîžmarіn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розмарин
«бруслина карликова, Evonymus nana M.B.»
(дикий)] Mak
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| размары́н | білоруська |
| розмари́н | болгарська |
| rōsmarīnus | латинська |
| rōs «роса» | латинська |
| marīnus «морський» | латинська |
| mare «море» | латинська |
| розмари́н | македонська |
| Rósmarin | німецька |
| rozmaryn | польська |
| rosa | праслов’янська |
| more | праслов’янська |
| розмари́н | російська |
| ру̏ змарин | сербохорватська |
| rozmarín | словацька |
| róžmarіn | словенська |
| роса́ | українська |
| мо́ре | українська |
| rozmarýn | чеська |
розмарі́я «розмарин, Rosmarinus officinalis L.» (бот.)
результат зближення назви розмари́н з поширеним серед німецького населення жіночим ім’ям Ros(е)mariе, утвореним з основ імен Rosa «Роза» і Mariе «Марія»;
вл. rîsmarja, нл. rozmarija, схв. [розмариjа];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rósmarja | верхньолужицька |
| rozmarija | нижньолужицька |
| Rosa «Роза» | німецька |
| Mariе «Марія» | німецька |
| Ros(е)mariе | німецька |
| розмариjа | сербохорватська |
| розмари́н | українська |
роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»
псл. rosa «роса»;
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска
«росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє
«мочіння»
(льону)
ро́шений
«росяний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раса́ | білоруська |
| роса́ | болгарська |
| rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| ἐρωή «стрімкий рух, натиск» | грецька |
| rasā́ «рідина, потік» | давньоіндійська |
| rásaḥ «сік, рідина» | давньоіндійська |
| роса | давньоруська |
| *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» | індоєвропейська |
| rōs «роса» (rōris) | латинська |
| rasa «тс.» | латиська |
| rasа̀ | литовська |
| роса | македонська |
| rosa | нижньолужицька |
| rosa | польська |
| rosa «роса» | праслов’янська |
| роса́ | російська |
| ро̀са | сербохорватська |
| rosa | словацька |
| rôsa | словенська |
| роса | старослов’янська |
| rosa | чеська |
ру́жа «троянда, шипшина; мальва»
запозичення з польської мови;
п. rîża, як і ч. růže, слц. ružа, вл. rîža, нл. roža «тс.», болг. ру́жа «тс.; [мальва]», м. ружа «роза», схв. ру́жа «тс.», походить від лат. rosa «тс.»;
бр. ру́жа «троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ружа
(1627)
ружа́на
«жовто-червонувата корова»
ружє́на
«тс.»
ружи́вий
«рудий»
ру́жий
«червоний»
ружи́ло
«червонуватий віл»
ру́жин
«червоно-бурий бик»
ру́жний
«трояндовий»
ружня́ний
«тс. Пі; рум’яний Нед»
ружова́стий
«рожевуватий»
ружо́вий
«рожевий»
ружува́тися
«рум’янити щоки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́жа «троянда» | білоруська |
| ру́жа «тс.; [мальва]» | болгарська |
| róža | верхньолужицька |
| rosa «тс.» | латинська |
| ружа «роза» | македонська |
| roža «тс.» | нижньолужицька |
| róża | польська |
| ру́жа «тс.» | сербохорватська |
| ružа | словацька |
| růže | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України