ROOM — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вольфра́м
запозичення з німецької мови;
н. Wólfram утворено з Wolf «вовк», спорідненого з псл. *vьḷkъ, укр. вовк, і -ram (нвн. Rahm) «бруд, сажа», спорідненого з англ. room «струп, короста», дінд. rāma«чорний», rāmī «ніч», лат. rāvus «сірий»;
наявність вольфраму в олов’яній руді була раніше небажаною, оскільки знижувала процент коштовного олова, а сам вольфрам вважався металом непотрібним;
р. вольфра́м, бр. вальфра́м, п. ч. вл. wolfram, слц. volfrám, болг. м. во́лфрам, схв. вòлфрам;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| room «струп, короста» | англійська |
| вальфра́м | білоруська |
| во́лфрам | болгарська |
| wolfram | верхньолужицька |
| rāma «чорний» | давньоіндійська |
| rāvus «сірий» | латинська |
| во́лфрам | македонська |
| Wólfram утворено з Wolf «вовк» | німецька |
| wolfram | польська |
| *v | праслов’янська |
| вòлфрам | сербохорватська |
| volfrám | словацька |
| вовк | українська |
| wolfram | чеська |
| -ram «бруд, сажа» (нвн. Rahm) | ? |
| rāmī «ніч» | ? |
| вольфра́м | ? |
рі́вний
іє. *reu- «широкий, просторий, відкритий; явний, пристрасний»;
припущення про походження з ав. ravan «рівне місце» (Pisani Atti del III Congr. Intern. de Linguisti 376, Зализняк ВСЯ VI 40) недостатньо обґрунтоване;
споріднене з прус. arwis «справжній, дійсний, вірний, певний», ірл. rîe «рівне поле», rîi «тс.», дангл. двн. rûm «простір», англ. room «місце, простір; приміщення», нвн. Raum «простір», лат. rūs, rūris «село, поле, нива», ав. ravah- «вільний простір», ravasčarāt- «те, що рухається вільно»;
псл. *orvьnъ (< *orvo-);
р. ро́вный, бр. ро́ўны, др. ровьный, п. rîwny, ч. слц. rovný, вл. runy, нл. rowny, болг. ра́вен, м. рамен, [равен], схв. ра́ван, слн. ráven, стсл. равьíъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
врі́вень
врі́вні
дорі́внювати[ся]
дорі́внюючий
«рівний»
зарі́вна
«порівну, рівно; однаково»
зарі́вний
«рівний, однаковий, подібний; рівномірний, розмірний»
зарі́вно
«тс.»
зрівня́лівка
на́рі́вні́
«урівень; поряд; урівні»
на́ровень
«паралельно»
незрі́вняний
незрівня́нний
нері́вень
«нерівний, неоднаковий»
нері́вня́
неспорі́внаний
«незрівняний»
обрі́внювати
по́рі́вно
по́рівну
порівня́льний
порівня́ння
порівня́ти
по́ровень
«нарівні»
по́ровно
«прямо»
рі́ве́н
«рівний»
рі́вень
рі́внанє
«рівняння»
рівна́ти
«рівняти»
рівни́на
рівни́нний
рівни́нник
рівни́стий
«прямий»
рівни́ця
«груба слабо скручена нитка, з якої виготовляють пряжу»
рівні́шати
рі́вня́
рі́вня́ва
рівня́льник
рівня́ння
рівня́ти
ровен
«рівня»
ро́вень
«пара, рівний; рівнина»
рове́сний
«однаковий за віком»
ро́вінь
«рівнина»
ровня́к
«прямий ліс»
упоровень
«врівень»
урі́вень
урі́вні
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ravan «рівне місце» | авестійська |
| ravah- «вільний простір» | авестійська |
| ravasčarāt- «те, що рухається вільно» | авестійська |
| room «місце, простір; приміщення» | англійська |
| ро́ўны | білоруська |
| ра́вен | болгарська |
| runy | верхньолужицька |
| rûm «простір» | давньоанглійська |
| rûm «простір» | давньоверхньонімецька |
| ровьный | давньоруська |
| *reu- «широкий, просторий, відкритий; явний, пристрасний» | індоєвропейська |
| róe «рівне поле» | ірландська |
| rói «тс.» | ірландська |
| rūs | латинська |
| rūris «село, поле, нива» | латинська |
| рамен | македонська |
| равен | македонська |
| rowny | нижньолужицька |
| Raum «простір» | нововерхньонімецька |
| równy | польська |
| *orvьnъ | праслов’янська |
| *orvo- | праслов’янська |
| arwis «справжній, дійсний, вірний, певний» | прусська |
| ро́вный | російська |
| ра́ван | сербохорватська |
| rovný | словацька |
| ráven | словенська |
| равьнъ | старослов’янська |
| rovný | чеська |
рум «сухопуття; місце; простір, напрям, дорога, рух Нед; острів на болоті; лука на пагорбі Ч»
запозичення з давньоверхньонімецької мови (можливо, через посередництво польської);
двн. rūm «простір; місце, приміщення», нвн. Raum «тс.» споріднене з днн. дісл. гот. rūm «тс.», англ. room «кімната», норв. rom «приміщення, кімната; місце, простір», дат. шв. rum «простір, місце; приміщення», далі з ав. ravah- «простір, місце, далечінь», тох. АВ ru- «відкривати», лат. rūs «земля, поле, село», псл. *orvьnъ «рівний»;
р. [румовой: румовой покос] «луки на підвищених місцях», бр. рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти», п. rum «вільне місце, лука; вільний шлях», ч. rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу), вл. нл. rum «простір, місце; кімната», болг. [руманя́: на (по)руманя́] «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́ма
«простір, дорога, напрям»
румови́й
«сіно, що росте на сухому місці»
румува́ти
«міняти мешкання, переселятися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ravah- «простір, місце, далечінь» | авестійська |
| room «кімната» | англійська |
| рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти» | білоруська |
| руманя́ «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села» (по)руманя́] | болгарська |
| rum «простір, місце; кімната» | верхньолужицька |
| rūm «тс.» | готська |
| rūm «простір; місце, приміщення» | давньоверхньонімецька |
| rūm «тс.» | давньоісландська |
| rūm «тс.» | давньонижньонімецька |
| rum «простір, місце; приміщення» | датська |
| rūs «земля, поле, село» | латинська |
| rum «простір, місце; кімната» | нижньолужицька |
| Raum «тс.» | нововерхньонімецька |
| rom «приміщення, кімната; місце, простір» | норвезька |
| rum «вільне місце, лука; вільний шлях» | польська |
| *orvьnъ «рівний» | праслов’янська |
| румовой «луки на підвищених місцях» | російська |
| rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу) | чеська |
| rum «простір, місце; приміщення» | шведська |
| АВ ru- «відкривати» | ? |
трюм
запозичення з голландської мови;
гол. truim походить від het ruim «приміщення», де het – форма означеного артикля (скорочено ’t) «воно, це», і ruim «трюм, простір», що походить від снідерл. ruum (rûme) «просторий», спорідненого з днн. rūmo, снн. rūm, двн. rūmi, дфриз. дангл. rūm, дісл. rūmr, гот. rūms «тс.», снідерл. ruum «місце», дангл. rūm, днн. rūm, двн. rūm, нвн. Raum «тс.», англ. room «кімната», можливо, пов’язаними з лат. rūs «земля», ав. ravah- «місце», псл. ravьnъ «рівний, плоский»;
р. болг. трюм, бр. трум, слц. trum;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ravah- «місце» | авестійська |
| room «кімната» | англійська |
| трум | білоруська |
| трюм | болгарська |
| truim «приміщення» | голландська |
| het «воно, це» (скорочено ’t) | голландська |
| ruim «трюм, простір» | голландська |
| rūms «тс.» | готська |
| rūm | давньоанглійська |
| rūm | давньоанглійська |
| rūmi | давньоверхньонімецька |
| rūm | давньоверхньонімецька |
| rūmr | давньоісландська |
| rūmo | давньонижньонімецька |
| rūm | давньонижньонімецька |
| rūm | давньофризька |
| rūs «земля» | латинська |
| Raum «тс.» | нововерхньонімецька |
| ravьnъ «рівний, плоский» | праслов’янська |
| трюм | російська |
| rūm | середньонижньонімецька |
| ruum «просторий» (rûme) | середньонідерландська |
| ruum «місце» | середньонідерландська |
| rûme | середньонідерландська |
| trum | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України