ROCK — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з німецької мови через польську;

п. [anderak, andarak], ст. inderak «спідниця» походить від нім. Únterrock «нижня спідниця», утвореного з unter «під», спорідненого з псл. ǫtrъ, укр. нутро́, і Rock «спідниця», спорідненого з двн. roc, дісл. rokkr, дангл. rocc «тс.»;

р. діал. бр. андара́к;

запозичення з німецької мови;

нвн. Géhrock «сюртук» (букв. «вихідна куртка») утворене з основ дієслова gehen «ходити», спорідненого з дінд. já-ha-ti «іде геть, покидає», гр. κιχάνω «зустрічаю, доганяю», і Rock «піджак, сюртук», спорідненого з дірл. rucht (‹*ruktu) «куртка» від ruk-, rug- «прясти, пряжа»;

н. Rakéte, гол. raket походять від іт. rocchetta «ракета» (власне «літальний апарат з обертальним рухом»), зменш. від rocca «веретено; прядка» (щодо семантичного розвитку пор. співвідношення фр. fusée «ракета»: fuseau «веретено»), що зводиться до свн. rocke «прядка», пов’язаного з двн. rocko, ro(c)cho, нвн. Rocken, англ. rock, ісл. rokkr «тс.»;

запозичення з німецької або голландської мови;

р. бр. болг. м. раке́та, п. rakieta, ч. слц. вл. raketa, схв. ракѐта, слн. rakéta;

запозичення з угорської мови;

уг. rékli «сорочечка» походить від нім. Röckel «спідниця, сорочечка», пов’язаного з Rock «піджак, сюртук, кітель» (пор. болг. ро́кля «плаття» того ж походження);

слц. reklík «нічний піджачок»;

запозичення з німецької мови;

н. Röckel «жіноча сукня, спідниця» пов’язане з Rock «спідниця; сюртук», спорідненим з свн. снідерл. roc «піджак, чумарка, сюртук, сукня», двн. rock(h), днн. гол. rok, снн. rock, дфриз. rokk, дангл. rocc, дісл. rokkr;

п. [oberok] «сюртук; вид зимового верхнього одягу» походить від н. Îberrock «сюртук», утвореного з основ прикметника ober «верхній» та іменника Rock «сюртук», пов’язаного з свн. снідерл. roc, двн. roc(h), днн. гол. rok, снн. rock, дфриз. rokk, дангл. rocc, дісл. rokkr «тс.», нвн. Rocken «прядка», двн. rocko «тс.», дірл. rucht «туніка», які зводяться до іє. *ruk- «прясти, пряжа»;

запозичення з польської мови;

запозичення з французької мови;

фр. frac через англ. frock «сюртук», сангл. frok, froc походить від фр. ст. froc «мантія з капюшоном» (‹ франк. днн. *hroc «сюртук»), спорідненого з дісл. rokkr, дангл. rocc, двн. roc, roch, свн. roc, н. Rock «верхній одяг, пальто», що зводяться до іє. *rug- «прясти, сукати, плести», звідки також дірл. rucht «свита» і, можливо, п. ст. rucho, ruchno «одяг» (‹ псл. *rouksno);

р. бр. болг. м. фрак, п. ч. слц. вл. frak, схв. фра̏к, слн. frák;

запозичення з молдавської мови;

молд. рум. rîchie ([ро́тие]) пов’язується, як запозичення, з болг. ро́кля «плаття», схв. rо̏klja «тс.», які через посередництво уг. rokol(j)a ([rokoly]) «широка спідниця на зборках» зводяться до нвн. Röck-lein, зменш. від Rock «спідниця; піджак», двн. roc(h), днн. rok «тс.», пов’язаного з Rocken «прядка», спорідненим з англ. rock, дісл. rokkr «тс.»;

р. [ротия] «вид жіночого короткого халатика»;

зміна форми слова на українському ґрунті (кінцеве -р-ак зам. -р-ок) сталася, мабуть, через деетимологізацію і зближення його з іменниками із суфіксом -ак;

запозичення з німецької мови;

нвн. [Kaputrock] «довгий сюртук, пальто; солдатська шинель (в австрійській армії)» утворене з нвн. [Kaput] «тс.» і Rock «сюртук»;

нвн. Kaput найвірогідніше походить від фр. capot «плащ з відлогою», на семантичний розвиток якого в німецькій мові, можливо, вплинуло формально близьке фр. capote «солдатська шинель»;

менш обґрунтоване виведення слова (Ванков БЕ 1960/1, 28) від іт. cappotto;

нвн. Rock–слово прагерманського походження, споріднене з дірл. rucht ( ‹*ruktu-) «куртка»;

п. [kapudrok, kapudrak, kaputrok] «сюртук, куртка, каптан», ч. [kaputrok] «пальто»;

запозиченe з німецької мови, можливо, за посередництвом російської і польської;

н. Schlafrock – складне слово, утворене з іменників Schlaf «сон», спорідненого з гол. slaap, англ. sleep, гот. slēps «тс.», н. schlaff «млявий, розслаблений, слабкий», псл. slabъ, укр. слаби́й, і Rock «піджак, (верхній) одяг», спорідненого з двн. roc(h), дангл. rocc, дісл. rokkr, етимологічні зв’язки яких поза германськими мовами не з’ясовані;

р. бр. шлафро́к, п. szlafrok, ч. (розм., заст.) šláfrok, слц. (розм., заст.) šlafrok, м. шлафрок;