RICHTEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рихта́рик «волове очко, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)
пов’язане з п. заст. [rychtar] «війт», [rychtarz] «суддя», що, як і ч. rychtář «сільський староста», слц. richtár «тс.», вл. rychtar «суддя», походить від н. Ríchter «суддя», пов’язаного з richten «направляти; судити», Recht «право», спорідненими з дісл. rēttr «право, суд», лат. rego «керую»;
назва могла виникнути на ґрунті синонімічного стосунку до первісного значення слова коро́лик, широко вживаного як назва волового очка;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rychtar «суддя» | верхньолужицька |
rēttr «право, суд» | давньоісландська |
rego «керую» | латинська |
Ríchter «суддя» | німецька |
richten «направляти; судити» | німецька |
Recht «право» | німецька |
rychtar «війт» | польська |
rychtarz «суддя» | польська |
richtár «тс.» | словацька |
rychtář «сільський староста» | чеська |
ри́хтик «цілковито, точнісінько»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. richtig «правильний, вірний, відповідний» пов’язане з richten «направляти; готувати, влаштовувати; судити; налагоджувати, рихтувати»;
п. [rychtyk] «якраз, точно; напевно, правильно», [rychtyg, rycht, rychtycznie] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ри́хтино
«саме, напевно»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
richtig «правильний, вірний, відповідний» | німецька |
richten «направляти; готувати, влаштовувати; судити; налагоджувати, рихтувати» | німецька |
rychtyk «якраз, точно; напевно, правильно» | польська |
rychtyg «тс.» | польська |
rycht «тс.» | польська |
rychtycznie «тс.» | польська |
рихтува́ти «готувати, споряджати; (тех.) випрямляти, вирівнювати»
н. richten «направляти, готувати, влаштовувати; судити; регулювати, керувати; вивіряти, налагоджувати, рихтувати», двн. свн. rihten «тс.» пов’язане з recht «правий, правильний, прямий», двн. днн. rëht «тс.», спорідненим з гот. raíhts, дісл. rēttr «тс.», лат. rēctus «прямий, правильний», rego «керую, направляю», гр. ὀρα̃ϰτός «спрямований уперед», ὀρέγω «простягаю»;
запозичення з німецької мови;
р. рихтова́ть (тех.) «випрямляти, вирівнювати», бр. рыхтава́ць «готувати; споряджати; рихтувати, вирівнювати», п. rychtować «пристосовувати, керувати; випрямляти, випростовувати», ч. [rychtovati] «вирівнювати; керувати», схв. ри̏хтати «упорядковувати, припасовувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нарихтовавши
(1609)
рихтівни́й
«готовий»
рихтува́льник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рыхтава́ць «готувати; споряджати; рихтувати, вирівнювати» | білоруська |
raíhts | готська |
ὀρα̃ϰτός «спрямований уперед» | грецька |
ὀρέγω «простягаю» | грецька |
rihten «тс.» | давньоверхньонімецька |
recht «правий, правильний, прямий» | давньоверхньонімецька |
rëht «тс.» | давньоверхньонімецька |
rēttr «тс.» | давньоісландська |
rëht «тс.» | давньонижньонімецька |
rēctus «прямий, правильний» | латинська |
rego «керую, направляю» | латинська |
richten «направляти, готувати, влаштовувати; судити; регулювати, керувати; вивіряти, налагоджувати, рихтувати» | німецька |
rychtować «пристосовувати, керувати; випрямляти, випростовувати» | польська |
рихтова́ть «випрямляти, вирівнювати» (тех.) | російська |
ри̏хтати «упорядковувати, припасовувати» | сербохорватська |
rihten «тс.» | середньоверхньнімецька |
recht | середньоверхньнімецька |
rychtovati «вирівнювати; керувати» | чеська |
обрихту́нок «військове навчання»
видозмінене запозичення з німецької мови;
н. Abrichtung «тс.» пов’язане з дієсловом abrichten «навчати, дресирувати, припасовувати», утвореним з префікса ab- «від-, з-», спорідненого з гот. af, дінд. а́pa «тс.», гр. ἀπό, лат. ab-, і дієслова richten «спрямовувати; наладжувати; рихтувати»;
на українському ґрунті префікс ab- зазнав зближення з об-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
af | готська |
ἀπό | грецька |
а́pa «тс.» | давньоіндійська |
ab- | латинська |
Abrichtung «тс.» | німецька |
abrichten «навчати, дресирувати, припасовувати» | ? |
ab- «від-, з-» | ? |
richten «спрямовувати; наладжувати; рихтувати» | ? |
об- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України