RICHTEN — ЕТИМОЛОГІЯ

рихта́рик «волове очко, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)

пов’язане з п. заст. [rychtar] «війт», [rychtarz] «суддя», що, як і ч. rychtář «сільський староста», слц. richtár «тс.», вл. rychtar «суддя», походить від н. Ríchter «суддя», пов’язаного з richten «направляти; судити», Recht «право», спорідненими з дісл. rēttr «право, суд», лат. rego «керую»;
назва могла виникнути на ґрунті синонімічного стосунку до первісного значення слова коро́лик, широко вживаного як назва волового очка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rychtar «суддя» верхньолужицька
rēttr «право, суд» давньоісландська
rego «керую» латинська
Ríchter «суддя» німецька
richten «направляти; судити» німецька
Recht «право» німецька
rychtar «війт» польська
rychtarz «суддя» польська
richtár «тс.» словацька
rychtář «сільський староста» чеська

ри́хтик «цілковито, точнісінько»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
н. richtig «правильний, вірний, відповідний» пов’язане з richten «направляти; готувати, влаштовувати; судити; налагоджувати, рихтувати»;
п. [rychtyk] «якраз, точно; напевно, правильно», [rychtyg, rycht, rychtycznie] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ри́хтино «саме, напевно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
richtig «правильний, вірний, відповідний» німецька
richten «направляти; готувати, влаштовувати; судити; налагоджувати, рихтувати» німецька
rychtyk «якраз, точно; напевно, правильно» польська
rychtyg «тс.» польська
rycht «тс.» польська
rychtycznie «тс.» польська

рихтува́ти «готувати, споряджати; (тех.) випрямляти, вирівнювати»

н. richten «направляти, готувати, влаштовувати; судити; регулювати, керувати; вивіряти, налагоджувати, рихтувати», двн. свн. rihten «тс.» пов’язане з recht «правий, правильний, прямий», двн. днн. rëht «тс.», спорідненим з гот. raíhts, дісл. rēttr «тс.», лат. rēctus «прямий, правильний», rego «керую, направляю», гр. ὀρα̃ϰτός «спрямований уперед», ὀρέγω «простягаю»;
запозичення з німецької мови;
р. рихтова́ть (тех.) «випрямляти, вирівнювати», бр. рыхтава́ць «готувати; споряджати; рихтувати, вирівнювати», п. rychtować «пристосовувати, керувати; випрямляти, випростовувати», ч. [rychtovati] «вирівнювати; керувати», схв. ри̏хтати «упорядковувати, припасовувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нарихтовавши (1609)
рихтівни́й «готовий»
рихтува́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рыхтава́ць «готувати; споряджати; рихтувати, вирівнювати» білоруська
raíhts готська
ὀρα̃ϰτός «спрямований уперед» грецька
ὀρέγω «простягаю» грецька
rihten «тс.» давньоверхньонімецька
recht «правий, правильний, прямий» давньоверхньонімецька
rëht «тс.» давньоверхньонімецька
rēttr «тс.» давньоісландська
rëht «тс.» давньонижньонімецька
rēctus «прямий, правильний» латинська
rego «керую, направляю» латинська
richten «направляти, готувати, влаштовувати; судити; регулювати, керувати; вивіряти, налагоджувати, рихтувати» німецька
rychtować «пристосовувати, керувати; випрямляти, випростовувати» польська
рихтова́ть «випрямляти, вирівнювати» (тех.) російська
ри̏хтати «упорядковувати, припасовувати» сербохорватська
rihten «тс.» середньоверхньнімецька
recht середньоверхньнімецька
rychtovati «вирівнювати; керувати» чеська

обрихту́нок «військове навчання»

видозмінене запозичення з німецької мови;
н. Abrichtung «тс.» пов’язане з дієсловом abrichten «навчати, дресирувати, припасовувати», утвореним з префікса ab- «від-, з-», спорідненого з гот. af, дінд. а́pa «тс.», гр. ἀπό, лат. ab-, і дієслова richten «спрямовувати; наладжувати; рихтувати»;
на українському ґрунті префікс ab- зазнав зближення з об-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
af готська
ἀπό грецька
а́pa «тс.» давньоіндійська
ab- латинська
Abrichtung «тс.» німецька
abrichten «навчати, дресирувати, припасовувати» ?
ab- «від-, з-» ?
richten «спрямовувати; наладжувати; рихтувати» ?
об- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України