REPTIL — ЕТИМОЛОГІЯ
репти́лія «плазун»
запозичення із середньолатинської мови;
слат. reptіliа «плазун» походить від reptilis «повзучий», утвореного з rēpо «повзу», спорідненого з лит. rėpliîti «лазити рачки», лтс. rāpt «тс.», rãpus «повзком», прус. rīpaiti «ідіть услід», serrīpimai «дізнаємося»;
р. болг. репти́лия, бр. рэпты́лія, п. reptylie (мн.), ч. reptilie, слц. reptílie, вл. reptil, схв. репти́ли (мн.), рѐптӣлиje «тс.», слн. reptíl;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэпты́лія | білоруська |
| репти́лия | болгарська |
| reptil | верхньолужицька |
| rāpt «тс.» | латиська |
| rãpus «повзком» | латиська |
| rėplióti «лазити рачки» | литовська |
| reptylie (мн.) | польська |
| rīpaiti «ідіть услід» | прусська |
| serrīpimai «дізнаємося» | прусська |
| репти́лия | російська |
| репти́ли (мн.) | сербохорватська |
| рѐптӣлиje «тс.» | сербохорватська |
| reptіliа «плазун» | середньолатинська |
| reptilis «повзучий» | середньолатинська |
| rēpо «повзу» | середньолатинська |
| reptílie | словацька |
| reptíl | словенська |
| reptilie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України