RENEGADE — ЕТИМОЛОГІЯ
ренега́т «відступник»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Renegát, фр. renégаt, англ. renegade походять від слат. renegātus (іт. rinnegato «знедолений; ренегат, відступник»), пов’язаного з лат. renegāre «заперечувати», утвореним за допомогою префікса re- від дієслова negāre «давати негативну відповідь; відмовляти»;
р. болг. м. ренега́т, бр. рэнега́т, п. вл. нл. renegat, ч. слц. слн. renegát, схв. ренѐгат;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
renegade | англійська |
рэнега́т | білоруська |
ренега́т | болгарська |
renegat | верхньолужицька |
rinnegato | італійська |
renegāre «заперечувати» | латинська |
negāre «давати негативну відповідь; відмовляти» | латинська |
ренега́т | македонська |
renegat | нижньолужицька |
Renegát | німецька |
renegat | польська |
ренега́т | російська |
ренѐгат | сербохорватська |
renegātus (іт. rinnegato «знедолений; ренегат, відступник») | середньолатинська |
renegát | словацька |
renegát | словенська |
renégаt | французька |
renegát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України