REGIMENT — ЕТИМОЛОГІЯ
регіме́нт «полк» (заст.)
запозичення з німецької мови;
нвн. Regimént «полк; правління; режим» походить від пізньолат. regimentum «керівництво», пов’язаного з лат. rego «керую, направляю»;
р. болг. региме́нт, п. ч. слц. вл. regiment, схв. регѝмēнта, слн. regimènt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| региме́нт | болгарська |
| regiment | верхньолужицька |
| rego «керую, направляю» | латинська |
| Regimént «полк; правління; режим» | нововерхньонімецька |
| regimentum «керівництво» | пізньолатинська |
| regiment | польська |
| региме́нт | російська |
| регѝмēнта | сербохорватська |
| regiment | словацька |
| regimènt | словенська |
| regiment | чеська |
рейме́нт «полк, загін; начальствування» (заст.)
запозичення з польської мови;
п. [rejment, reiment] є результатом фонетичної видозміни слова regiment;
Фонетичні та словотвірні варіанти
леймента́р
«тс.»
реймента́рство
«владицтво, панування»
рейментарува́ти
«бути на чолі чогось»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rejment | польська |
| reiment | польська |
| regiment | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України