REFLEKTOR — ЕТИМОЛОГІЯ
рефле́кс «реакція на подразнення; явище, що спричинюється іншим явищем»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Refléх, фр. réflехе, англ. refleх походять від лат. refleхus «згин; зворотний рух», пов’язаного з дієсловом reflecto «загинаю, повертаю назад», яке складається з префікса re- і дієслова flecto «гну, відхиляю; змінюю напрям»;
р. болг. рефле́кс, бр. рэфле́кс, п. refleks, ч. слц. refleх, вл. refleksija, нл. reflektor «прожектор», м. рефлекс, схв. рѐфлекс, слн. refléks;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| refleх | англійська |
| рэфле́кс | білоруська |
| рефле́кс | болгарська |
| refleksija | верхньолужицька |
| refleхus «згин; зворотний рух» | латинська |
| reflecto «загинаю, повертаю назад» | латинська |
| flecto «гну, відхиляю; змінюю напрям» | латинська |
| рефлекс | македонська |
| reflektor «прожектор» | нижньолужицька |
| Refléх | німецька |
| refleks | польська |
| рефле́кс | російська |
| рѐфлекс | сербохорватська |
| refleх | словацька |
| refléks | словенська |
| réflехе | французька |
| refleх | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України