RECHT — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, пов’язане з нім. Recht «право, закон»;

пов’язане з п. заст. [rychtar] «війт», [rychtarz] «суддя», що, як і ч. rychtář «сільський староста», слц. richtár «тс.», вл. rychtar «суддя», походить від н. Ríchter «суддя», пов’язаного з richten «направляти; судити», Recht «право», спорідненими з дісл. rēttr «право, суд», лат. rego «керую»;

назва могла виникнути на ґрунті синонімічного стосунку до первісного значення слова коро́лик, широко вживаного як назва волового очка;

запозичення з німецької мови;

н. richten «направляти, готувати, влаштовувати; судити; регулювати, керувати; вивіряти, налагоджувати, рихтувати», двн. свн. rihten «тс.» пов’язане з recht «правий, правильний, прямий», двн. днн. rëht «тс.», спорідненим з гот. raíhts, дісл. rēttr «тс.», лат. rēctus «прямий, правильний», rego «керую, направляю», гр. ὀρα̃ϰτός «спрямований уперед», ὀρέγω «простягаю»;

р. рихтова́ть (тех.) «випрямляти, вирівнювати», бр. рыхтава́ць «готувати; споряджати; рихтувати, вирівнювати», п. rychtować «пристосовувати, керувати; випрямляти, випростовувати», ч. [rychtovati] «вирівнювати; керувати», схв. ри̏хтати «упорядковувати, припасовувати»;