RE- — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено за посередництвом польської і, можливо, німецької мови (н. Korrespondénz) з середньолатинської;

слат. correspondentia «відповідність; відповідне сполучення; відповідник» пов’язане з дієсловом correspondeo «відповідаю (собі); погоджуюсь, пристосовуюсь», утвореним за допомогою префікса cor(‹con-) «з-» від дієслова respondeo «відповідаю», що складається з префікса re- «ре-» і дієслова spondeo «урочисто зобов’язуюсь, обіцяю», очевидно, спорідненого з гр. σπένδω «обіцяю; роблю жертовні узливання; мирюся; ладнаю» і хет. šip(p)and- «приносити жертовні узливання; святити; виконувати ритуал»;

р. корреспонде́нция, бр. карэспандэ́нцыя, ст. корреспондовати «відповідати», куроспондентъ «представник», п. korespondencja, ч. korespondence, слц. korešpondencia, вл. korespondenca, болг. кореспонде́нция, м. кореспонденциjа, схв. кореспондèнциjа, слн. korespondénca;

через російське посередництво запозичено з французької мови;

фр. rapport «рапорт, донесення, повідомлення; принесення назад» пов’язане з дієсловом rapporter «повідомляти; доносити; приносити, привозити назад», утвореним за допомогою префікса re- (ra-) «знову» від дієслова apporter «приносити, привозити», що зводиться до лат. apporto «приношу, привожу», утвореного за допомогою префікса ad- «до-, при-» від дієслова porto «ношу, вожу»;

р. бр. м. ра́порт, п. ч. слц. raport, болг. ра́по́рт, схв. ра̏порт, слн. rapîrt;

запозичення з французької мови;

фр. raffiner «очищати» утворене за допомогою префікса re- від аffiner «очищати; товкти на порошок», що складається з прийменника af, який походить від лат. ad «при, за, до», та прикметника fin «тонкий, дрібний», пов’язаного з лат. finis «межа, границя, рубіж»;

р. рафини́ровать, бр. рафінава́ць, п. rafinować, ч. rafinovati, слц. rafinovat’, вл. rafinacija, rafinada, болг. рафини́рам, м. рафини́ра, схв. ра̀финовати, слн. rafinírati;

лат. re- (перед голосним red-), префікс із значенням зворотної чи повторної дії або протидії, споріднений з retro «за, позаду», гр. ἄρ, ἄρα, ῥα (частка із значенням логічного зв’язку, посилення, сумніву), лит. ir̃ «і; також; навіть», лтс. ìr, хет. ar-ha «із; далі; додому»;

запозичення з латинської мови;

р. болг. м. схв. ре-, п. ч. слц. вл. слн. re-;

запозичення із середньолатинської мови;

слат. rehabilitātio утворене від дієслова rehabilitāre, що складається з префікса re- «знову» і дієслова habilitāre «залишатися при чомусь, постійно займатися чимось; перебувати», пов’язаного з habēre «тримати; носити; зберігати; мешкати», спорідненим з лит. gãbana «оберемок», gabénti «перевозити», gîbti «обкутувати, покривати», псл. gabаti «захоплювати», укр. [га́бати] «турбувати, хапати»;

р. болг. реабилита́ция, бр. рэабіліта́цыя, п. rehabilitacja, ч. rehabilitace, слц. rehabilitácia, вл. rehabilitacija, м. схв. рехабилита́циjа, слн. rehabilitácija;

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Reáktor, англ. reactor, фр. réacteur пов’язані з пізньолат. reagere «викликати поворот, розщеплення», утвореним за допомогою префікса re- із значенням зворотної дії від дієслова agere «гнати, діяти»;

р. болг. м. реа́ктор, бр. рэа́ктар, п. ч. слц. вл. reaktor, слн. reáktor;

запозичення із західноєвропейських мов;

н. Reaktiîn, фр. réaction, англ. reaction пов’язані з пізньолат. reagere «впливати, реагувати», утвореним за допомогою префікса re- «проти, знову» від дієслова agere «діяти»;

р. болг. реа́кция, бр. рэа́кцыя, п. reakcja, ч. reakce, слц. reakcia, вл. нл. reakcijа, м. реакциja, схв. реа̀кциja, слн. reákcija;

англ. reanimation «оживлення», reanimate «оживляти» утворені за допомогою префікса re- від англ. animate «оживляти», яке походить від лат. animātus «дихання, життя», animāre «вдихати, жити, оживляти, одушевляти», пов’язаних з anima «повітря; дихання, душа», спорідненим з гот. uzanan «випускати (пару); пахнути», andi «дух», дангл. ēðian «дихати», гр. ἄνα̃μος «вітер», стсл. вона «запах, пахощі»;

очевидно, запозичення з англійської мови;

р. болг. реанима́ция, п. reanimacja, слц. reanimácia, схв. реанима́циja, слн. rèanimácija;

запозичення з французької мови;

фр. revanche «реванш; відплата, помста», revancher «брати реванш, відплачувати» (ст. revenche, revanche) походить від нар.-лат. *revindicāre, утвореного за допомогою префікса re- від лат. vindico, vindicāre «карати; мститися; вимагати», пов’язаного з лит. vaina «помилка», лтс. vaĩna «вина», псл. vina, укр. вина́;

р. рева́нш, заст. рева́нж, бр. рэва́нш, п. rewanż «відплата, віддяка; реванш», ч. слц. revanš «тс.», вл. rewanža, болг. м. рева́нш, схв. рѐванш, слн. revánša;

загальноприйнятої етимології не має;

припущення про спорідненість з гр. ῥάμνος «терен» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 189) не знайшло підтримки (Boisacq 834);

докази про спорідненість із зазначеними германськими формами (Machek ESJČ 530; Holub–Lyer 428) викликають сумнів (пор. Kluge–Mitzka 599);

наявність старослов’янської форми і архаїчність словотвору спростовують твердження (Brückner 475; Mikl. EW 275; Kiparsky GLG 262) про германське походження (двн. riumo «ремінь», свн. rieme, нвн. Riemen «тс.»);

зіставляється також (Бернштейн Очерк 1974, 174; Vaillant Gr. comp. I 210) з лит. rem̃ti «підтримувати, підпирати», rìmti «заспокоюватися»;

очевидно, споріднене з лат. arma «зброя; знаряддя; щит», armentum «велика худоба, череда», гр. ἀραρίσϰω «кладу щільно; змикаю; готую», ἁρμός «зв’язок, скріпа», стсл. арьмъ, укр. ярмо́;

псл. *remy (род. в. remene), утворене за допомогою суфікса -men (як стсл. камы : камене) від основи re-;

р. реме́нь, бр. рэ́мень, др. ремень «смуга шкіри; ремінь; зав’язка; ремінний батіг», п. rzemień, ч. řemen, слц. remeň «ремінь; шкіра», вл. нл. rjemjeń, болг. ре́мък, м. ремен, схв. ремēн, рѐмик, слн. rémen, jêrmen, стсл. ремень;

запозичення з латинської мови;

лат. Renātus, Renāta утворені на основі дієприкметника renātus «відроджений», пов’язаного з дієсловом renascor «знову народжуюся, відроджуюся», утвореним за допомогою префікса re- «знову» від дієслова nāscor «народжуюся»;

осмислюється також як складноскорочене утворення з початкових частин слів револю́ція, нау́ка, труд;

р. Рена́та, Рена́т (чоловіче ім’я), бр. Рэна́та, п. Renata, Renat, ч. слц. Renáta, Renát, болг. Рена́та, Рене́та, м. Рената, схв. Рената, Ренат, слн. Renáta;

запозичення із середньолатинської мови;

слат. repatriātiо походить від лат. repatriо, -āre «повертатися на батьківщину», утвореного за допомогою префікса re- від іменника patriа «вітчизна, батьківщина», пов’язаного з pater «батько»;

р. болг. репатриа́ция, бр. рэпатрыя́цыя, п. repatriacja, ч. repatriace, слц. repatriácia, вл. нл. repatriacija, м. схв. репатриjа́циjа, слн. repatriácija;

фр. ressource «засіб, спосіб, дані, ресурси» пов’язане з фр. ст. ressourdre «підійматися», яке походить від лат. resurgere «знову підійматися; знову виникати», що складається з префікса re- і дієслова surgere (< *subsregere) «підіймати; сходити; виникати», утвореного за допомогою префікса sub- «під, біля» від regere «правити, направляти, кидати в ціль»;

запозичення з французької мови;

р. болг. м. схв. ресу́рс, бр. рэсу́рс, п. resursy;

запозичення із західноєвропейських мов;

н. retrogrаd «зворотний», фр. rétrogrаdе «тс., ретроградний», англ. retrogrаdе «тс., ретроград» походять від лат. retrōgradus, retrōgradis «який іде назад», пов’язаного з retrōgradior «іду назад, рухаюся в зворотному напрямі», що складається з префікса retrō «назад, ззаду», похідного від re-, і дієслова gradior «крокую, ступаю»;

р. болг. ретрогра́д, бр. рэтрагра́д, ч. retrográdní «зворотний, протилежний», слц. retrográdnу «ретроградний», вл. retrogrаdnу «тс.», м. ретроград, схв. ретроградан «який іде назад», слн. retrográdеn «тс.»;

н. Referát походить від слат. referat, букв. «нехай він доповість», особової форми дієслова лат. referо, referre «нести назад; переказувати, повідомляти, доповідати», утвореного за допомогою префікса re- від ferо, ferrе «носити, доносити», спорідненого з гр. φέρω «несу», гот. baíra, ірл. biru «тс.», псл. berǫ, bьrati, укр. беру́, бра́ти;

запозичення з німецької мови;

р. болг. м. рефера́т, бр. рэфера́т, п. ч. слц. вл. нл. referat, схв. рефѐрāт, слн. referát;

фр. réfrigérateur «холодильник», н. Rеfrigеrátоr «тс.» зводяться до лат. rеfrīgеrāre «охолоджувати, освіжати», утвореного з префікса rе- та основи іменника frigus (род. в. frigoris) «холод, холоднеча; прохолода», спорідненого з гр. ῥι˜γος «холод, холоднеча», далі, можливо, з псл. *strězь або *seržь (п. śreżoga «паморозь», szron «іній», ч. stříž «тонкий лід», болг. скреж «іній», слн. sréž «снігова кора», укр. сере́н);

запозичення з французької або німецької мови;

р. болг. рефрижера́тор, бр. рэфрыжэра́тар, п. refrigerator, ч. слц. refrigerátor, болг. схв. рефригера́тор;

очевидно, через польське і німецьке посередництво (н. Rezidív) запозичене з латинської мови;

лат. recidīvus «який відновлюється» пов’язане з recido, -ere «знову падати, повертатися», яке складається з префікса re- і дієслова cаdo, -ere «падати, траплятися»;

р. болг. м. рециди́в, бр. рэцыды́ў, ст. рецыдыва (XVI–XVII ст.), п. recydywa, ч. recidiva, слц. слн. recidíva, схв. рецидѝв;

через польське посередництво запозичено з німецької мови;

н. Rest «решта», запозичене через французьку (фр. restе) або італійську мову (іт. restо «тс.»), зводиться до слат. restum «решта», пов’язаного з лат. restо, -āre «залишатися; зберігатися», що складається з префікса re- і дієслова stāre «стояти; тривати, продовжуватися», спорідненого з гр. στατός «стоячий, нерухомий», лит. stîti «стати», лтс. stât «зупинятися», псл. stаtі, укр. ста́ти;

бр. рэ́шта, п. reszta, ч. слц. rest «борг, залишок», болг. м. ре́сто «здача», схв. рест(о) «залишок»;

псл. *orz- (з *ord-z-);

іє. *or-dh- мало значення «розкласти щось на частини»;

пов’язання з лат. re-, red- (префікс) (Mikkola Balt. u. Slav. 36) необґрунтоване;

споріднене з лит. ardýti «розділяти», ос. ærdæg «пів-, половина», ав. arǝδa «пів-, бік», дперс. arda- «тс.», хет. arḫa «назовні, геть», arḫaja «окремо, осібно, крім, поза правилом», дінд. árdhaḥ «частина, половина», ṛ́dhak «нарізно» і, можливо, з дінд. ṛtḗ «крім, без» (Persson Beitr. 840);

р. роз-, розо-, раз-, рос-, бр. раз-, др. роз-, п. ч. вл. нл. roz-, слц. roz-, raz-, болг. м. схв. раз-, слн. raz-, стсл. раз-;

слат. arrenda «річний чинш», arrendāre «орендувати, наймати», зводяться до префікса лат. ad- (ar-) «до-» і дієслова reddere, утвореного з префікса re- «знову, назад» і дієслова dāre «давати», спорідненого з псл. dati, укр. да́ти;

через польську мову запозичено із середньолатинської;

р. болг. м. аре́нда, бр. арэ́нда, п. ч. arenda, слц. árenda (з уг.), схв. а̀рēнда;