RAUH — ЕТИМОЛОГІЯ
руба́нок (теслярський інструмент)
запозичення з німецької мови;
нн. rûbank, нвн. Raubank «великий рубанок» складається з основ слів rauhen «ворсувати, начісувати», rauh (‹двн. rūh) «шершавий, нерівний», споріднених з дінд. rūkṣá- «шорсткий, сухий», лит. rа̄kti «морщитися», і Bank «лава, верстат»;
припущення про посередництво дат. rubänk, шв. rubank «тс.», які теж є запозиченнями з німецької мови (Matzenauer LF 17, 181), недостатньо обґрунтоване;
зіставлення з руба́ти (Горяев Доп. І 40; Преобр. ІІ 218) помилкове;
р. руба́нок, бр. руба́нак, п. [rubanek, ruban] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раба́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руба́нак | білоруська |
| rūh «шершавий, нерівний» | давньоверхньонімецька |
| rūkṣá- «шорсткий, сухий» | давньоіндійська |
| rubänk | датська |
| rùkti «морщитися» | литовська |
| rûbank | нижньонімецька |
| rauhen «ворсувати, начісувати» | німецька |
| Bank «лава, верстат» | німецька |
| rauh | німецька |
| Raubank «великий рубанок» | нововерхньонімецька |
| rubanek «тс.» | польська |
| ruban «тс.» | польська |
| руба́нок | російська |
| руба́ти | українська |
| rubank «тс.» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України