RATIO — ЕТИМОЛОГІЯ
резо́н «розумна підстава, доказ»
запозичення з французької мови;
фр. raison «розум, інтелект; підстава» походить від лат. ratio (род. в. ratiōnis) «рахунок; сума; мислення; розум»;
р. болг. м. резо́н, бр. рэзо́н, п. rezon, ч. rezînar, вл. rezona «розум, розсудливість», схв. рѐзōн, слн. rezîn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
резоне́рствувати
резо́нити
«переконувати»
урезо́ни́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзо́н | білоруська |
| резо́н | болгарська |
| rezona «розум, розсудливість» | верхньолужицька |
| ratio «рахунок; сума; мислення; розум» (род. в. ratiōnis) | латинська |
| резо́н | македонська |
| rezon | польська |
| резо́н | російська |
| рѐзōн | сербохорватська |
| rezón | словенська |
| raison «розум, інтелект; підстава» | французька |
| rezónar | чеська |
ірраціона́льний
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. irrationál, фр. irrationnel, англ, irrational походять від лат. irratiōnālis «несвідомий, нерозумовий», що складається з заперечної частки ín- (›іr-) «не-» і прикметника ratiōnalis «наділений розумом», пов’язаного з ratio «рахунок, висновок, думка, розум»;
р. иррациона́льный, бр. ірацыяна́льны, п. irracjonalny, ч. iracionální, слц. iracionálny, вл. iracionalny, болг. м. иpaционален, схв. ȕрационāлан, слн. iracionálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ірраціоналі́зм
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ірацыяна́льны | білоруська |
| иpaциона́лен | болгарська |
| iracionalny | верхньолужицька |
| irratiōnālis «несвідомий, нерозумовий» | латинська |
| ín- «не-» (›іr-) | латинська |
| ratiōnalis «наділений розумом» | латинська |
| ratio «рахунок, висновок, думка, розум» | латинська |
| иpaциона́лен | македонська |
| irrationál | німецька |
| irracjonalny | польська |
| иррациона́льный | російська |
| ȕрационāлан | сербохорватська |
| iracionálny | словацька |
| iracionálen | словенська |
| irrationnel | французька |
| iracionální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України