RANA — ЕТИМОЛОГІЯ
жа́бинець «жовтець, Ranunculus L.» (бот.)
похідні утворення від жа́ба;
назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у воді, на болотах або на берегах водойм, де бувають жаби;
пор. лат. ranunculus «жовтець», похідне від rana «жаба», англ. frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби»), нвн. Froschbiß «тс.»;
р. [жабине́ц] «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.», жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]», [жабо́вник] «перстач», бр. жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]», схв. [жȁбљāк] «жовтець; пшінка весняна», [жāбњāк] «тс.», [жабогриз] «жабурник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жабисток
«жабурник, Hydrocharis morsus ranae L.»
жабни́к
«грудна травка, Filago arvensis L.; [калюжниця болотна, Caltha palustris L.; жабурник Mak; пшінка весняна, Ficaria verna Huds. Mak; перстач, Potentilla L. Mak]»
жабовник
«перстач повзучий, Potentilla reptans L.»
жабуринє
«пшінка весняна»
жабури́ння
«водорості Conterva L.; [слизька маса на стоячій водії»
жабурни́к
«Hydrocharis L.; [калюжниця болотна Ж]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби») | англійська |
| жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]» | білоруська |
| ranunculus «жовтець» | латинська |
| rana «жаба» | латинська |
| Froschbiß «тс.» | нововерхньонімецька |
| жабине́ц «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.» | російська |
| жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]» | російська |
| жабо́вник «перстач» | російська |
| жȁбљāк «жовтець; пшінка весняна» | сербохорватська |
| жȁбњāк «тс.» | сербохорватська |
| жабогриз «жабурник» | сербохорватська |
| жа́ба | українська |
ра́на
зближення з псл. rědъkъ «рідкий» (Persson Beitr. 277) або з дінд. vráṇаḥ «войовничість», ав. rāna- «воїн, борець» і далі з дінд. ṛ́tіḥ, ṛtíḥ «напад», sam-áraṇam «боротьба», псл. *оrtь «рать» (Младенов РФВ 65/2, 369–370) у семасіологічному відношенні недостатньо обґрунтовані;
споріднене з дінд. vraṇáḥ (vraṇám) «рана; щілина, тріщина», vraṇayati «ранить», алб. varrë «рана», vras «убиваю», vrásijë «убивство»;
псл. rаna, очевидно, з давнішого *vrana, пов’язаного з *vorna «отвір», звідки укр. [воро́нка] «тс.», р. воро́нка «лійка, яма конічної форми»;
р. бр. болг. м. ра́на, др. рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба», п. вл. нл. rana, ч. слц. rána «рана; удар; постріл», схв. ра̏на, слн. rána «рана; забите місце; виразка», стсл. рана «хвороба; недуга; кара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підра́нок
«легко поранена мисливцем тварина»
пора́нений
пора́нення
ра́нений
ра́ни́ти
ра́нний
«поранений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rāna- «воїн, борець» | авестійська |
| varrë «рана» | албанська |
| vras «убиваю» | албанська |
| vrásijë «убивство» | албанська |
| ра́на | білоруська |
| ра́на | болгарська |
| rana | верхньолужицька |
| vráṇаḥ «войовничість» | давньоіндійська |
| ṛ́tіḥ | давньоіндійська |
| ṛtíḥ «напад» | давньоіндійська |
| sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
| vraṇáḥ «рана; щілина, тріщина» (vraṇám) | давньоіндійська |
| vraṇayati «ранить» | давньоіндійська |
| рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба» | давньоруська |
| ра́на | македонська |
| rana | нижньолужицька |
| rana | польська |
| rědъkъ «рідкий» | праслов’янська |
| *оrtь «рать» | праслов’янська |
| rаna | праслов’янська |
| *vrana | праслов’янська |
| *vorna «отвір» | праслов’янська |
| воро́нка «лійка, яма конічної форми» | російська |
| ра́на | російська |
| ра̏на | сербохорватська |
| rána «рана; удар; постріл» | словацька |
| rána «рана; забите місце; виразка» | словенська |
| рана «хвороба; недуга; кара» | старослов’янська |
| воро́нка «тс.» | українська |
| rána «рана; удар; постріл» | чеська |
рать «військо»
псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́ти́ти
«гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǝrǝtiš «енергія» | авестійська |
| rāna «борець» | авестійська |
| раць «тс.» | білоруська |
| рат «війна; військо, рать» | болгарська |
| ἔρις «суперечка, змагання» | грецька |
| ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» | грецька |
| ernust «боротьба, серйозність» | давньоверхньонімецька |
| ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) | давньоіндійська |
| sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
| ṛtíḥ | давньоіндійська |
| ráṇaḥ «боротьба» | давньоіндійська |
| рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» | давньоруська |
| ẽ̦rruêtiês «сердитися» | латиська |
| рат «війна» | македонська |
| ratь (‹*ortь) | праслов’янська |
| *ertь | праслов’янська |
| rana | праслов’янська |
| рать «військо; війна» | російська |
| ра̏т «тс.» | сербохорватська |
| рать «війна; бій» | старослов’янська |
ридикю́ль
запозичення з французької мови;
фр. ridicule «жіноча сумка», reticule «тс.» походять від лат. rēticulum «корзинка, кошик», що виникло спочатку як демінутив від rēte «сіть, невід», спорідненого з лит. rė˜tis «сито, решето», лтс. rēta «шрам, рубець», алб. varrё «рана», псл. rana (укр. рана);
у французькій мові зазнало зближення з прикметником ridicule «смішний»;
р. ридикю́ль, бр. рыдыкю́ль, болг. ридикю́л, схв. ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varrё «рана» | албанська |
| рыдыкю́ль | білоруська |
| ридикю́л | болгарська |
| rēticulum «корзинка, кошик» | латинська |
| rēte «сіть, невід» | латинська |
| rēta «шрам, рубець» | латиська |
| rė˜tis «сито, решето» | литовська |
| rana (укр. рана) | праслов’янська |
| ридикю́ль | російська |
| ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка» | сербохорватська |
| рана | українська |
| ridicule «жіноча сумка» | французька |
| reticule «тс.» | французька |
| ridicule «смішний» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України