RANA — ЕТИМОЛОГІЯ
жа́бинець «жовтець, Ranunculus L.» (бот.)
похідні утворення від жа́ба;
назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у воді, на болотах або на берегах водойм, де бувають жаби;
пор. лат. ranunculus «жовтець», похідне від rana «жаба», англ. frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби»), нвн. Froschbiß «тс.»;
р. [жабине́ц] «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.», жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]», [жабо́вник] «перстач», бр. жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]», схв. [жȁбљāк] «жовтець; пшінка весняна», [жāбњāк] «тс.», [жабогриз] «жабурник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жабисток
«жабурник, Hydrocharis morsus ranae L.»
жабни́к
«грудна травка, Filago arvensis L.; [калюжниця болотна, Caltha palustris L.; жабурник Mak; пшінка весняна, Ficaria verna Huds. Mak; перстач, Potentilla L. Mak]»
жабовник
«перстач повзучий, Potentilla reptans L.»
жабуринє
«пшінка весняна»
жабури́ння
«водорості Conterva L.; [слизька маса на стоячій водії»
жабурни́к
«Hydrocharis L.; [калюжниця болотна Ж]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби») | англійська |
жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]» | білоруська |
ranunculus «жовтець» | латинська |
rana «жаба» | латинська |
Froschbiß «тс.» | нововерхньонімецька |
жабине́ц «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.» | російська |
жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]» | російська |
жабо́вник «перстач» | російська |
жȁбљāк «жовтець; пшінка весняна» | сербохорватська |
жȁбњāк «тс.» | сербохорватська |
жабогриз «жабурник» | сербохорватська |
жа́ба | українська |
ра́на
зближення з псл. rědъkъ «рідкий» (Persson Beitr. 277) або з дінд. vráṇаḥ «войовничість», ав. rāna- «воїн, борець» і далі з дінд. ṛ́tіḥ, ṛtíḥ «напад», sam-áraṇam «боротьба», псл. *оrtь «рать» (Младенов РФВ 65/2, 369–370) у семасіологічному відношенні недостатньо обґрунтовані;
споріднене з дінд. vraṇáḥ (vraṇám) «рана; щілина, тріщина», vraṇayati «ранить», алб. varrë «рана», vras «убиваю», vrásijë «убивство»;
псл. rаna, очевидно, з давнішого *vrana, пов’язаного з *vorna «отвір», звідки укр. [воро́нка] «тс.», р. воро́нка «лійка, яма конічної форми»;
р. бр. болг. м. ра́на, др. рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба», п. вл. нл. rana, ч. слц. rána «рана; удар; постріл», схв. ра̏на, слн. rána «рана; забите місце; виразка», стсл. рана «хвороба; недуга; кара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підра́нок
«легко поранена мисливцем тварина»
пора́нений
пора́нення
ра́нений
ра́ни́ти
ра́нний
«поранений»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rāna- «воїн, борець» | авестійська |
varrë «рана» | албанська |
vras «убиваю» | албанська |
vrásijë «убивство» | албанська |
ра́на | білоруська |
ра́на | болгарська |
rana | верхньолужицька |
vráṇаḥ «войовничість» | давньоіндійська |
ṛ́tіḥ | давньоіндійська |
ṛtíḥ «напад» | давньоіндійська |
sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
vraṇáḥ «рана; щілина, тріщина» (vraṇám) | давньоіндійська |
vraṇayati «ранить» | давньоіндійська |
рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба» | давньоруська |
ра́на | македонська |
rana | нижньолужицька |
rana | польська |
rědъkъ «рідкий» | праслов’янська |
*оrtь «рать» | праслов’янська |
rаna | праслов’янська |
*vrana | праслов’янська |
*vorna «отвір» | праслов’янська |
воро́нка «лійка, яма конічної форми» | російська |
ра́на | російська |
ра̏на | сербохорватська |
rána «рана; удар; постріл» | словацька |
rána «рана; забите місце; виразка» | словенська |
рана «хвороба; недуга; кара» | старослов’янська |
воро́нка «тс.» | українська |
rána «рана; удар; постріл» | чеська |
рать «військо»
псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́ти́ти
«гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ǝrǝtiš «енергія» | авестійська |
rāna «борець» | авестійська |
раць «тс.» | білоруська |
рат «війна; військо, рать» | болгарська |
ἔρις «суперечка, змагання» | грецька |
ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» | грецька |
ernust «боротьба, серйозність» | давньоверхньонімецька |
ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) | давньоіндійська |
sam-áraṇam «боротьба» | давньоіндійська |
ṛtíḥ | давньоіндійська |
ráṇaḥ «боротьба» | давньоіндійська |
рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» | давньоруська |
ẽ̦rruêtiês «сердитися» | латиська |
рат «війна» | македонська |
ratь (‹*ortь) | праслов’янська |
*ertь | праслов’янська |
rana | праслов’янська |
рать «військо; війна» | російська |
ра̏т «тс.» | сербохорватська |
рать «війна; бій» | старослов’янська |
ридикю́ль
запозичення з французької мови;
фр. ridicule «жіноча сумка», reticule «тс.» походять від лат. rēticulum «корзинка, кошик», що виникло спочатку як демінутив від rēte «сіть, невід», спорідненого з лит. rė˜tis «сито, решето», лтс. rēta «шрам, рубець», алб. varrё «рана», псл. rana (укр. рана);
у французькій мові зазнало зближення з прикметником ridicule «смішний»;
р. ридикю́ль, бр. рыдыкю́ль, болг. ридикю́л, схв. ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
varrё «рана» | албанська |
рыдыкю́ль | білоруська |
ридикю́л | болгарська |
rēticulum «корзинка, кошик» | латинська |
rēte «сіть, невід» | латинська |
rēta «шрам, рубець» | латиська |
rė˜tis «сито, решето» | литовська |
rana (укр. рана) | праслов’янська |
ридикю́ль | російська |
ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка» | сербохорватська |
рана | українська |
ridicule «жіноча сумка» | французька |
reticule «тс.» | французька |
ridicule «смішний» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України