RANA — ЕТИМОЛОГІЯ

жа́бинець «жовтець, Ranunculus L.» (бот.)

похідні утворення від жа́ба;
назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у воді, на болотах або на берегах водойм, де бувають жаби;
пор. лат. ranunculus «жовтець», похідне від rana «жаба», англ. frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби»), нвн. Froschbiß «тс.»;
р. [жабине́ц] «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.», жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]», [жабо́вник] «перстач», бр. жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]», схв. [жȁбљāк] «жовтець; пшінка весняна», [жāбњāк] «тс.», [жабогриз] «жабурник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жабисток «жабурник, Hydrocharis morsus ranae L.»
жабни́к «грудна травка, Filago arvensis L.; [калюжниця болотна, Caltha palustris L.; жабурник Mak; пшінка весняна, Ficaria verna Huds. Mak; перстач, Potentilla L. Mak]»
жабовник «перстач повзучий, Potentilla reptans L.»
жабуринє «пшінка весняна»
жабури́ння «водорості Conterva L.; [слизька маса на стоячій водії»
жабурни́к «Hydrocharis L.; [калюжниця болотна Ж]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
frog-bit «жабурник» (букв. «укус жаби») англійська
жа́бнік «жабурник; [перстач сріблястий]» білоруська
ranunculus «жовтець» латинська
rana «жаба» латинська
Froschbiß «тс.» нововерхньонімецька
жабине́ц «жовтець бульбистий, Ranunculus bulbosus L.» російська
жа́бник «грудна травка; [перстач сріблястий, Potentilla argentea L.; пшінка весняна]» російська
жабо́вник «перстач» російська
жȁбљāк «жовтець; пшінка весняна» сербохорватська
жȁбњāк «тс.» сербохорватська
жабогриз «жабурник» сербохорватська
жа́ба українська

ра́на

зближення з псл. rědъkъ «рідкий» (Persson Beitr. 277) або з дінд. vráṇаḥ «войовничість», ав. rāna- «воїн, борець» і далі з дінд. ṛ́tіḥ, ṛtíḥ «напад», sam-áraṇam «боротьба», псл. *оrtь «рать» (Младенов РФВ 65/2, 369–370) у семасіологічному відношенні недостатньо обґрунтовані;
споріднене з дінд. vraṇáḥ (vraṇám) «рана; щілина, тріщина», vraṇayati «ранить», алб. varrë «рана», vras «убиваю», vrásijë «убивство»;
псл. rаna, очевидно, з давнішого *vrana, пов’язаного з *vorna «отвір», звідки укр. [воро́нка] «тс.», р. воро́нка «лійка, яма конічної форми»;
р. бр. болг. м. ра́на, др. рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба», п. вл. нл. rana, ч. слц. rána «рана; удар; постріл», схв. ра̏на, слн. rána «рана; забите місце; виразка», стсл. рана «хвороба; недуга; кара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підра́нок «легко поранена мисливцем тварина»
пора́нений
пора́нення
ра́нений
ра́ни́ти
ра́нний «поранений»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rāna- «воїн, борець» авестійська
varrë «рана» албанська
vras «убиваю» албанська
vrásijë «убивство» албанська
ра́на білоруська
ра́на болгарська
rana верхньолужицька
vráṇаḥ «войовничість» давньоіндійська
ṛ́tіḥ давньоіндійська
ṛtíḥ «напад» давньоіндійська
sam-áraṇam «боротьба» давньоіндійська
vraṇáḥ «рана; щілина, тріщина» (vraṇám) давньоіндійська
vraṇayati «ранить» давньоіндійська
рана «рана; удар; кара, покарання; біда; хвороба» давньоруська
ра́на македонська
rana нижньолужицька
rana польська
rědъkъ «рідкий» праслов’янська
*оrtь «рать» праслов’янська
rаna праслов’янська
*vrana праслов’янська
*vorna «отвір» праслов’янська
воро́нка «лійка, яма конічної форми» російська
ра́на російська
ра̏на сербохорватська
rána «рана; удар; постріл» словацька
rána «рана; забите місце; виразка» словенська
рана «хвороба; недуга; кара» старослов’янська
воро́нка «тс.» українська
rána «рана; удар; постріл» чеська

рать «військо»

псл. ratь (‹*ortь), пов’язане чергуванням голосних з *ertь;
споріднене з лтс. ẽ̦rruêtiês «сердитися», двн. ernust «боротьба, серйозність», гр. ἔρις «суперечка, змагання», ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся», ав. ǝrǝtiš «енергія», дінд. ṛ́tiḥ (ṛtíḥ) «напад», sam-áraṇam «боротьба»;
припущення про зв’язок з ав. rāna «борець», дінд. ráṇaḥ «боротьба» і псл. rana (Младенов 557; РФВ 65, 369; Skok III 112) викликає сумнів;
р. рать «військо; війна», бр. раць «тс.», др. рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча», болг. рат «війна; військо, рать», м. рат «війна», схв. ра̏т «тс.», стсл. рать «війна; бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́ти́ти «гудити, ганити, лаяти»
ра́тник
ра́тувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ǝrǝtiš «енергія» авестійська
rāna «борець» авестійська
раць «тс.» білоруська
рат «війна; військо, рать» болгарська
ἔρις «суперечка, змагання» грецька
ἐρίζω «сперечаюся, змагаюся» грецька
ernust «боротьба, серйозність» давньоверхньонімецька
ṛ́tiḥ «напад» (ṛtíḥ) давньоіндійська
sam-áraṇam «боротьба» давньоіндійська
ṛtíḥ давньоіндійська
ráṇaḥ «боротьба» давньоіндійська
рать «рать; війна; напад; бій; незгода; боротьба; ворожнеча» давньоруська
ẽ̦rruêtiês «сердитися» латиська
рат «війна» македонська
ratь (‹*ortь) праслов’янська
*ertь праслов’янська
rana праслов’янська
рать «військо; війна» російська
ра̏т «тс.» сербохорватська
рать «війна; бій» старослов’янська

ридикю́ль

запозичення з французької мови;
фр. ridicule «жіноча сумка», reticule «тс.» походять від лат. rēticulum «корзинка, кошик», що виникло спочатку як демінутив від rēte «сіть, невід», спорідненого з лит. rė˜tis «сито, решето», лтс. rēta «шрам, рубець», алб. varrё «рана», псл. rana (укр. рана);
у французькій мові зазнало зближення з прикметником ridicule «смішний»;
р. ридикю́ль, бр. рыдыкю́ль, болг. ридикю́л, схв. ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varrё «рана» албанська
рыдыкю́ль білоруська
ридикю́л болгарська
rēticulum «корзинка, кошик» латинська
rēte «сіть, невід» латинська
rēta «шрам, рубець» латиська
rė˜tis «сито, решето» литовська
rana (укр. рана) праслов’янська
ридикю́ль російська
ридѝкил «сітка для волосся; жіноча сумка» сербохорватська
рана українська
ridicule «жіноча сумка» французька
reticule «тс.» французька
ridicule «смішний» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України