RAKE — ЕТИМОЛОГІЯ
раґа́ш «дорога, по якій стягуються в купи зрубані дерева»
запозичення з угорської мови;
уг. rakás «купа» є похідним від rak «класти, складати», спорідненого з фін. rakentaa «будувати», ест. rake «цямрина, зруб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рока́ш
«купа»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rake «цямрина, зруб» | естонська |
rakás «купа» | угорська |
rak «класти, складати» | угорська |
rakentaa «будувати» | фінська |
ракло́ «шахрай, босяк»
запозичення з німецької мови;
нвн. Rékel (Räkel) «великий пес; неотесана, незграбна людина, вайло» споріднене з снн. гол. rekel «самець (про собаку, вовка, лисицю); гульвіса, шахрай, нероба, негідник», алем. rache «шукач (собака)», дангл. rœce «лягавий собака», англ. [rake] «вівчарка», ісл. rakki;
р. ракло́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rache «шукач (собака)» | алеманська |
rake «вівчарка» | англійська |
rekel «самець (про собаку, вовка, лисицю); гульвіса, шахрай, нероба, негідник» | голландська |
rœce «лягавий собака» | давньоанглійська |
rakki | ісландська |
Rékel «великий пес; неотесана, незграбна людина, вайло» | нововерхньонімецька |
Räkel | нововерхньонімецька |
Räkel | нововерхньонімецька |
ракло | російська |
rekel «самець (про собаку, вовка, лисицю); гульвіса, шахрай, нероба, негідник» | середньонижньонімецька |
рік
псл. rоkъ «термін, умовлений час», пов’язане чергуванням голосних з *rekti «ректи»;
споріднене з гот. ragin «рада, рішення, постанова», тох. А rake «слово», В reki «тс.», дінд. racanam, racanā «порядок, розпорядження», можливо, також з лит. rãkas «строк, мета», лтс. raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов);
зіставлення з лит. rа̀kti «колоти», rakinė́ti «колупати», дісл. rá «прикордонний знак» (Būga RR II 533–535) недостатньо обґрунтоване;
р. рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]», бр. [рок] «рік», др. рокъ «вік; доля», п. ч. слц. нл. rok «рік», м. рок «термін», схв. ро̑к, слн. rо̀k «тс.», стсл. рокъ «призначений заздалегідь термін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́рік
«на майбутній рік»
позазана́рік
«два роки тому»
порі́чний
«річний, щорічний»
ріко́виця
«річниця»
річни́й
річни́к
«щорічник»
річни́ця
річня́
«однолітня домашня тварина»
(мн. річня́та)] Нед
річня́к
рішня́к
«тс.»
роківщи́на́
«річний збір від парафіян»
рокове́
«тс.»
рокови́й
«річний»
роко́ви́ни
ро́чини
«роковини»
рочи́стий
«річний, який буває раз на рік Г; домовлений, призначений Нед»
ро́чки
«строк»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рок «рік» | білоруська |
ragin «рада, рішення, постанова» | готська |
racanam | давньоіндійська |
racanā «порядок, розпорядження» | давньоіндійська |
rá «прикордонний знак» | давньоісландська |
рокъ «вік; доля» | давньоруська |
raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов) | латиська |
rãkas «строк, мета» | литовська |
rа̀kti «колоти» | литовська |
rakinėˊti «колупати» | литовська |
рок «термін» | македонська |
rok «рік» | нижньолужицька |
rok «рік» | польська |
rоkъ «термін, умовлений час» | праслов’янська |
*rekti «ректи» | праслов’янська |
рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]» | російська |
ро̑к | сербохорватська |
rok «рік» | словацька |
rо̀k «тс.» | словенська |
рокъ «призначений заздалегідь термін» | старослов’янська |
rake «слово» | тохарська А |
reki «тс.» | тохарська В |
rok «рік» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України