RAFFEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ра́шпіль «напилок з великою насічкою»
запозичення з німецької мови;
нвн. Ráspel утворене від дієслова raspen, пов’язаного з двн. raspōn (hrëspan) «смикати, щипати, скубти», спорідненим з снн. rëspelen, дфриз. hrëspa «тс.», дангл. gehrëspan «рвати; сіпати, смикати», нвн. raffen «(постійно) хапати, рвати», снн. rapen, дісл. hrẹppa «досягати»;
р. ра́шпиль, бр. ра́шпіль, п. raszpla, ч. rašple, слц. rašpl’a, вл. rašpa, болг. ра́шпил(а), слн. rášpa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́шпель
«тс.»
рашплюва́ти
«обробляти рашпілем»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́шпіль | білоруська |
| ра́шпила (а) | болгарська |
| rašpa | верхньолужицька |
| gehrëspan «рвати; сіпати, смикати» | давньоанглійська |
| raspōn «смикати, щипати, скубти» (hrëspan) | давньоверхньонімецька |
| hrëspan | давньоверхньонімецька |
| hrëspan | давньоверхньонімецька |
| hrẹppa «досягати» | давньоісландська |
| hrëspa «тс.» | давньофризька |
| Ráspel | нововерхньонімецька |
| raffen «(постійно) хапати, рвати» | нововерхньонімецька |
| raspen | нововерхньонімецька |
| raspen | нововерхньонімецька |
| raszpla | польська |
| ра́шпиль | російська |
| rëspelen | середньонижньонімецька |
| rapen | середньонижньонімецька |
| rašpl'a | словацька |
| rášpa | словенська |
| rašple | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України