RADIX — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́рінь «величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число» (мат.)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ко́рень (мат.) (з XVII ст.) є калькою латинського наукового терміна radix «тс.», утвореного на основі іменника radix «корінь, підземна частина рослини»;
бр. ко́рань «тс.», ч. kořen (у словосполученні k. rovnice «рішення рівняння»), заст. kořen (мат.) «корінь», слц. koreň, вл. korjeń, болг. м. ко́рен, схв. кȍрēн, kȍrijen, слн. korén «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́рань «тс.» | білоруська |
| ко́рен | болгарська |
| korjeń | верхньолужицька |
| radix «корінь, підземна частина рослини» | латинська |
| ко́рен | македонська |
| ко́рень «тс.» (мат.)(з XVII ст.) | російська |
| кȍрēн | сербохорватська |
| kȍrijen | сербохорватська |
| koreň | словацька |
| korén «тс.» | словенська |
| kořen (у словосполученні k. rovnice «рішення рівняння») | чеська |
| kořen «корінь» (мат.), (заст.) | чеська |
| rovnice | чеська |
корінь «penis (у чоловіків або самців тварин)»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. заст. korzeń (жарт. згруб.) «чоловічий статевий орган (з XVI ст.); клітор, корінь жіночий», як і ст. korzeń (korzenie) «покоління, рід, плем’я, початок роду, потомство» (з XIV ст.), виникло в результаті переносного вживання korzeń «корінь рослини», спорідненого з укр. ко́рінь «тс.»;
мотивація перенесення не зовсім ясна;
можливо, розвиток семантики польського слова пов’язаний із впливом лат. radix «корінь; коренеплід; нижня частина, низ, основа; (перен.) початок, походження, джерело; (нар.-лат.) penis»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| radix «корінь; коренеплід; нижня частина, низ, основа; (перен.) початок, походження, джерело; (нар.-лат.) penis» | латинська |
| penis | народнолатинська |
| korzeń «чоловічий статевий орган (з XVI ст.); клітор, корінь жіночий» (жарт. згруб.), (заст.) | польська |
| korzeń «покоління, рід, плем’я, початок роду, потомство» (korzenie)(з XIV ст.)(ст.) | польська |
| korzenie (ст.) | польська |
| korzeń (ст.) | польська |
| ко́рінь «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України