QUINTO — ЕТИМОЛОГІЯ
квінте́т
очевидно, через німецьке посередництво (нім. Quintétt) запозичено з італійської мови;
іт. quintetto «квінтет» повʼязане з quinto «пʼятий», що походить від лат. quintus «тс.», спорідненого з псл. pętъ, укр. пʼятий «тс.»;
р. болг. м. квинте́т, бр. квінтэ́т, п. вл. kwintet, ч. слц. kvinteto, схв. квùнтēт, слн. kvintét;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| квінтэ́т | білоруська |
| квинте́т | болгарська |
| kwintet | верхньолужицька |
| quintetto «квінтет» | італійська |
| quinto «пʼятий» | італійська |
| quintus «тс.» | латинська |
| квинте́т | македонська |
| Quintétt | німецька |
| kwintet | польська |
| pętъ | праслов’янська |
| квинте́т | російська |
| квùнтēт | сербохорватська |
| kvinteto | словацька |
| kvintét | словенська |
| пʼятий «тс.» | українська |
| kvinteto | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України