QUASTE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гвіздо́к
псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики
«бабець-головач, Cottus gobio L.»
(іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка
«вид легкої борони»
гвозді́льня
«лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gjethi «листя; гілка» | албанська |
| гвозд | білоруська |
| гвозд | болгарська |
| hózdź | верхньолужицька |
| gazds «жало, вістря» | готська |
| questa «китиця, пучок» | давньоверхньонімецька |
| kuostr «тс.» | давньоісландська |
| гвоздь | давньоруська |
| *g | індоєвропейська |
| hasta «палиця, спис» | латинська |
| gózdź | нижньолужицька |
| Quaste | нововерхньонімецька |
| gwozd «ліс у гірській місцевості» | польська |
| gwóźdź | польська |
| gvozdь | праслов’янська |
| gudde «кущ, ліс» | прусська |
| гвоздь | російська |
| гвозд «ліс» | сербохорватська |
| гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» | сербохорватська |
| quast(e) | середньоверхньнімецька |
| hvozd | словацька |
| gòzd «тс.» | словенська |
| гвоздъ | українська |
| hvozd «лісисті гори» | чеська |
| gwozd «ліс у гірській місцевості» | ? |
| hvozd «лісисті гори» | ? |
| гвозд «ліс» | ? |
| kost(e) | ? |
| *vozd- | ? |
| гвоздь | ? |
хвіст «придаток на задній частині тіла тварини, [рибальський мотуз, яким в’яжуть задній край чердакового паруса до човна Дз]»
загальновизнаної етимології не має;
псл. xvostъ первісно означало, мабуть, «те, чим можна махати, обмахуватися», тому пов’язується з псл. xvostati «бити, махати», xvatati, xytati, xystati (ЭССЯ 8, 133–134);
припускалася спорідненість з ав. xVasta- «молочений» (Vasmer RSl 6, 174), з вірм. xot (‹ *qhu̯odo-) «трава, пасовисько» (Petersson KZ 47, 278), із нвн. Quaste «пензель» (двн. questa, свн. quaste «пучок, жмут»), схв. ст. gozd «ліс» (Эндзелин СБЭ 127), з хо́бот (Ильинский РФВ 61, 235; ИОРЯС 20/3, 106–108, проти Фасмер IV 232);
р. бр. хвост, др. хвостъ, п. [chwost], ч. слц. chvost «хвіст; мітла», вл. chošćo «мітла», нл. chоšćo «дрік, з якого роблять віники», полаб. xöst, схв. ст. [hvost] «хвіст», [hȍst] «виноградна гілка», стсл. хвостъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надхві́стя
нахві́сник
на́хвостень
охві́стя
охво́стуватий
«тонший з одного боку (про деревину, палицю)»
підхві́сний
підхві́стя
підхво́сний
підхво́стний
прихвос(т)ний
при́хвостень
прихво́стний
прохвости́ти
«побити різками»
прохво́стиця
«прочуханка»
фіст
фоста́тий
фостацки
«сорт груш, Pyri communis»
фоста́ч
«з великим хвостом; великодня гра хлопчиків»
фостачки́
«тс.»
фостець
«хвощ болотний, Equisetum palustre L.»
(бот.)
фо́стик
«хвостик»
фости́ско
фостове́
«гроші, які покупець дає пастухові або наймитові при купівлі худоби»
фосту́ля
«солодка груша на довгому хвостику»
хвіста́тий
хвістни́й
хвосняк
«Hippuris L.»
(бот.)
хвоста́н
«хвостата рибальська сітка»
хво́стати
хвоста́тий
хво́статися
«плентатися ззаду»
хвоста́ться
«іти слідом за кимось»
хвоста́ч
«той, що має довгий хвіст; невід, сітка з хвостом»
хвоста́чка
«назва ложки у загадці Г; пуголовок ВеНЗн»
хвости́зм
(політ.)
хвостика́ти
«бити, стьобати»
хвостики
«китник, лисохвіст, Alopecurus L.»
(бот.)
хвости́ло
«віник у лазні»
хвости́на
«(одна) скотина»
хвости́нець
«хвостата інфузорія, Bodo»
(зоол.)
хвости́ст
(політ.)
хвости́сько
хвости́ще
хвості́вка
«синиця довгохвоста, Aegithalos caudata L. Шарл; хвостатий метелик, Acaena Нед»
(орн.)
хвостник
хвостня́к
«хвосняк, Hippuris L.»
(бот.)
хвостове́
хвостови́й
хвостови́к
«частина плуга, клин, за допомогою якого можна регулювати заглиблення плуга»
хвосто́к
хвосто́чок
хвостя́
хвостя́га
хвостя́ка
хвостя́та
«рогата худоба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| x «молочений» | авестійська |
| хвост | білоруська |
| chošćo «мітла» | верхньолужицька |
| xot «трава, пасовисько» (‹ *qhu̯odo-)(Petersson KZ 47, 278) | вірменська |
| хвостъ | давньоруська |
| chоšćo «дрік, з якого роблять віники» | нижньолужицька |
| Quaste «пензель» (двн. questa, свн. quaste «пучок, жмут») | нововерхньонімецька |
| xöst | полабська |
| chwost | польська |
| xvostъ | праслов’янська |
| xvostati «бити, махати» | праслов’янська |
| хвост | російська |
| gozd «ліс» | сербохорватська |
| hvost «хвіст» | сербохорватська |
| chvost «хвіст; мітла» | словацька |
| хвостъ | старослов’янська |
| hȍst «виноградна гілка» | українська |
| chvost «хвіст; мітла» | чеська |
| xvatati | ? |
| xytati | ? |
| xystati | ? |
| gozd «ліс» | ? |
| хо́бот | ? |
| hvost «хвіст» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України