PROSE — ЕТИМОЛОГІЯ
порося́
псл.*porsę, похідне від *porsъ (‹*pork῀-), відбитого в др. порозъ «баран», р. [по́роз] «бугай, кнур», цсл. празъ «баран», схв. prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) (z) замість с(ъ) (s) з’явилося під впливом *kъnorzъ «кнур»);
споріднене з лит. par̃šas «порося», прус. parstian «тс.», лат. porcus «свійська свиня», двн. far(a)h «порося», нвн. Ferkel «тс.», курд. purs «молода свиня», сірл. orc «тс.», іє. *porkоs «молода свиня»;
р. порося́, бр. парася́, парасё, др. порося, п. prosię, ч. prase, слц. prasa, вл. proso, нл. prose, полаб. porsą, болг. прасе́, м. прасе, схв. пра̑се, слн. práse(с), цсл. прасѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запоросі́ти
«завагітніти (про свиню)»
опоро́с
переся́
порі́сна
«вагітна (свиня)»
пороси́ти
«приводити поросят»
пороси́тися
«тс.»
поро́слива
«плодюча (свиня)»
поро́сна
«тс.»
поросни́ця
«свиноматка»
поросю́к
«велике порося»
поросю́чка
«свиня, що має поросят»
порося́тина
порося́тник
«приміщення для поросят; посудина, в якій пряжуть і подають молочних поросят; [матка свині ВеБ]»
порося́чий
порося́чка
«свиня, що має поросят»
супоро́сая
«вагітна (свиня)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парася́ | білоруська |
| парасё | білоруська |
| прасе́ | болгарська |
| proso | верхньолужицька |
| far(a)h «порося» | давньоверхньонімецька |
| порозъ «баран» | давньоруська |
| порося | давньоруська |
| *porkоs «молода свиня» | індоєвропейська |
| purs «молода свиня» | курдська |
| porcus «свійська свиня» | латинська |
| par̃šas «порося» | литовська |
| прасе | македонська |
| prose | нижньолужицька |
| Ferkel «тс.» | нововерхньонімецька |
| porsą | полабська |
| prosię | польська |
| *porsę (‹*pork῀-) | праслов’янська |
| *kъnorzъ «кнур» | праслов’янська |
| *porsъ | праслов’янська |
| parstian «тс.» | прусська |
| по́роз «бугай, кнур» | російська |
| порося́ | російська |
| prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) | сербохорватська |
| пра̑се | сербохорватська |
| orc «тс.» | середньоірландська |
| prasa | словацька |
| práse(с) | словенська |
| празъ «баран» | церковнослов’янська |
| прасѧ | церковнослов’янська |
| prase | чеська |
про́за
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Prósa, фр. prose «проза» походять від лат. prōsa (ōrātio) «незв’язна, проста, прозова (мова)», де prōsa є формою жін. р. прикметника prōsus «незв’язний, простий, прозовий», що виникло з prōrsus ‹ prōvorsus, букв. «повернений уперед», пов’язаного з дієсловом proverto «повертаю вперед», утвореним за допомогою префікса prō- «уперед» від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьr̥těti «вертіти»;
р. бр. болг. м. схв. про́за, п. вл. proza, ч. próza, prosa, слц. слн. próza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прозаї́зм
проза́їк
прозаї́ст
«прозаїк»
прозаї́чний
прозо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про́за | білоруська |
| про́за | болгарська |
| proza | верхньолужицька |
| prōsa «незв’язна, проста, прозова (мова)» (ōrātio) | латинська |
| prōsus «незв’язний, простий, прозовий» | латинська |
| proverto «повертаю вперед» | латинська |
| verto «повертаю» | латинська |
| про́за | македонська |
| Prósa | німецька |
| proza | польська |
| *v<SUP>ь</SUP>r̥těti «вертіти» | праслов’янська |
| про́за | російська |
| про́за | сербохорватська |
| próza | словацька |
| próza | словенська |
| prose «проза» | французька |
| próza | чеська |
| prosa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України