PRO- — ЕТИМОЛОГІЯ

фіра́нка «занавіска на вікні»

запозичення з німецької мови;
н. Vórhang (свн. vürhanc, vorhanc) «завіса на вікні» утворене з префікса vor- «перед», спорідненого з псл. *per-, pro-, укр. пере-, про-, і дієслова hängen (двн. hāhan) «висіти», спорідненого з дангл. hōn (‹ *hōhan), гот. hāhan, хет. gang-, kank- «висіти», лат. cunctor «вагатися», дінд. śankate «хитається»;
бр. фіра́нка, п. firanka, ч. firhaněk;
Фонетичні та словотвірні варіанти

охвіра́нка
хвіра́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фіра́нка білоруська
hāhan готська
hōn (‹ *hōhan) давньоанглійська
hāhan давньоверхньонімецька
śankate «хитається» давньоіндійська
cunctor «вагатися» латинська
Vórhang «завіса на вікні» (свн. vürhanc, vorhanc) німецька
hängen «висіти» німецька
firanka польська
*per- праслов’янська
pro- праслов’янська
vürhanc середньоверхньнімецька
vorhanc середньоверхньнімецька
пере- українська
про- українська
gang- хетська
kank- «висіти» хетська
firhaněk чеська

фо́ра «пільга, перевага одному з учасників змагань» (спорт.)

запозичення з німецької мови;
н. vor «перед», двн. fora «тс.» споріднені з англ. fore «попереду», дісл. fyrr, fyrir, гот. faúra «перед» і далі з гр. παρά «поряд», πάρος «попередньо, раніше», лат. pro- (prō-) «перед, за», ав. para, parō, хет. parā «на, далі, вперед», дінд. puráḥ «попереду, спереду», purā́ «попередньо, раніше», прус. pro, pra-;
р. бр. м. фо́ра, п. for, fora;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фор «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
para авестійська
parō авестійська
fore «попереду» англійська
фо́ра білоруська
faúra «перед» готська
παρά «поряд» грецька
πάρος «попередньо, раніше» грецька
fora «тс.» давньоверхньонімецька
puráḥ «попереду, спереду» давньоіндійська
purā́ «попередньо, раніше» давньоіндійська
fyrr давньоісландська
fyrir давньоісландська
pro- «перед, за» (prō-) латинська
фо́ра македонська
vor «перед» німецька
for польська
fora польська
pro прусська
фо́ра російська
parā «на, далі, вперед» хетська

імпровіза́ція

фр. improvisation пов’язане з дієсловом improviser «імпровізувати», яке походить від іт. improvvisare «тс.», пов’язаного з improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий», що походить від лат. imprōvīsus «тс.», утвореного із заперечної частки in- (im-) і дієприкметника prōvīsus від дієслова prōvideo «передбачаю», що складається з префікса prō- «перед-, за-», спорідненого з псл. pro-, pra-, укр. про-, і дієслова video «бачу, спостерігаю», спорідненого з псл. viděti, укр. ви́діти;
запозичення з французької мови;
р. болг. Импровиза́ция, бр. імправіза́цыя, п. improwizacja, ч. improvizace, слц. improvizácia, вл. нл. improwizacija, м. схв. импровиза́ција, слн. improvizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

імпровіза́тор
імпровізува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
імправіза́цыя білоруська
импровиза́ция болгарська
improwizacija верхньолужицька
improvvisare «тс.» італійська
improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий» італійська
imprōvīsus «тс.» латинська
prōvideo «передбачаю» (im-) латинська
prō- «перед-, за-» латинська
video «бачу, спостерігаю» латинська
импровиза́ција македонська
improwizacija нижньолужицька
improwizacja польська
pro- праслов’янська
pra- праслов’янська
viděti праслов’янська
импровиза́ция російська
импровиза́ција сербохорватська
improvizácia словацька
improvizácija словенська
про- українська
ви́діти українська
improvisation «імпровізувати» французька
improviser французька
improvizace чеська

компромі́с «угода; поступка»

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Kompromíß, фр. compromis, англ. compromise походять від лат. comprōmissum «угода, компроміс», пов’язаного з comprōmitto «погоджуюся з тим, щоб підкоритися рішенню третейського судді», утвореним з префікса com- «з-» і основи дієслова prōmitto «обіцяю; пропоную», яке, в свою чергу, складається з префікса pro- «перед-» і основи дієслова mitto «кидаю; випускаю; насилаю»;
р. компроми́сс, бр. кампрамі́с, ст, компромисъ (1570), п. ч. слц. вл. kompromis, болг. компро́мис, м. компромис, схв. компрòмис, слн. kompromís;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
compromise англійська
кампрамі́с білоруська
компро́мис болгарська
kompromis верхньолужицька
comprōmissum «угода, компроміс» латинська
компромис македонська
Kompromíß німецька
kompromis польська
компроми́сс російська
компрòмис сербохорватська
kompromis словацька
kompromís словенська
ст українська
компромисъ (1570) українська
compromis французька
kompromis чеська
comprōmitto «погоджуюся з тим, щоб підкоритися рішенню третейського судді» ?
com- «з-» ?
prōmitto «обіцяю; пропоную» ?
pro- «перед-» ?
mitto «кидаю; випускаю; насилаю» ?

про

псл. pro, pro-;
споріднене з прус. pra «через, для», pra- «про-, пере-, за-», лит. pra- «тс.», дінд. pra- «перед, за-», ав. дперс. fra- «тс.», гр. πρό «перед»,προ-, лат. pro- (prō-) «перед, за-», дірл. ro-, гот. fra- «тс.»;
р. про, про-, бр. пра, пра-, про-, др. про «про; для; через (причин.)», п. ст. prze «для; через», prze-, pro-, ч. pro «для; через», pro-, слц. pre «для; через», pre-, pro-, вл. pře «через», pře-, нл. pśe «про; через», pśe-, болг. м. схв. про-, слн. pro-, стсл. про-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fra- «тс.» авестійська
пра білоруська
пра- білоруська
про- білоруська
про- болгарська
pře «через» верхньолужицька
pře- «через» верхньолужицька
fra- «тс.» готська
πρό «перед» грецька
προ- грецька
pra- «перед, за-» давньоіндійська
ro- давньоірландська
fra- «тс.» давньоперська
про «про; для; через (причин.)» давньоруська
pro- «перед, за-» (prō-) латинська
pra- «тс.» литовська
про- македонська
pśe «про; через» нижньолужицька
pśe- «про; через» нижньолужицька
pro праслов’янська
pro- праслов’янська
pra «через, для» прусська
pra- «про-, пере-, за-» прусська
про російська
про- російська
про- сербохорватська
pre «для; через» словацька
pre- «для; через» словацька
pro- «для; через» словацька
pro- словенська
про- старослов’янська
pro «для; через» чеська
pro- «для; через» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України