PRO — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
фірма́н «указ султана, шаха»
запозичення з турецької мови;
тур. fermān «султанська грамота, указ» походить від перс. färmān «наказ», пов’язаного з дперс. framānā «тс.», спорідненим з дінд. pramāṇaḥ «міра, правило», псл. *per-, pro, měra, укр. пере-, про, мі́ра;
р. фирма́н, бр. фірма́н, п. fеrman, firman, болг. ферма́н, м. ферман, схв. фѐрман;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ферма́н | болгарська |
| pramāṇaḥ «міра, правило» | давньоіндійська |
| framānā «тс.» | давньоперська |
| ферман | македонська |
| färmān «наказ» | перська |
| fеrman | польська |
| firman | польська |
| *per- | праслов’янська |
| pro | праслов’янська |
| měra | праслов’янська |
| фирма́н | російська |
| фѐрман | сербохорватська |
| fermān «султанська грамота, указ» | турецька |
| пере- | українська |
| про | українська |
| мі́ра | українська |
| фірма́н | ? |
фо́ра «пільга, перевага одному з учасників змагань» (спорт.)
запозичення з німецької мови;
н. vor «перед», двн. fora «тс.» споріднені з англ. fore «попереду», дісл. fyrr, fyrir, гот. faúra «перед» і далі з гр. παρά «поряд», πάρος «попередньо, раніше», лат. pro- (prō-) «перед, за», ав. para, parō, хет. parā «на, далі, вперед», дінд. puráḥ «попереду, спереду», purā́ «попередньо, раніше», прус. pro, pra-;
р. бр. м. фо́ра, п. for, fora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фор
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| para | авестійська |
| parō | авестійська |
| fore «попереду» | англійська |
| фо́ра | білоруська |
| faúra «перед» | готська |
| παρά «поряд» | грецька |
| πάρος «попередньо, раніше» | грецька |
| fora «тс.» | давньоверхньонімецька |
| puráḥ «попереду, спереду» | давньоіндійська |
| purā́ «попередньо, раніше» | давньоіндійська |
| fyrr | давньоісландська |
| fyrir | давньоісландська |
| pro- «перед, за» (prō-) | латинська |
| фо́ра | македонська |
| vor «перед» | німецька |
| for | польська |
| fora | польська |
| pro | прусська |
| фо́ра | російська |
| parā «на, далі, вперед» | хетська |
пере́ка «суперечність, протидія Г; заперечення Нед»
псл. *perkъ «упоперек, поперек», утворене від *per за допомогою елемента -ko- (пор. prokъ від pro);
бр. [пе́рак] «упоперек», др. перекъ «ширина, поперечка», п. ст. przek(o) «упоперек», ч. [příky], вл. prěki, нл. prjeki, болг. пря́ко «тс.», м. преку «через, понад, усупереч», схв. преко «тс.», слн. prék «упоперек», стсл. прѣкъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́зпереч
безпере́чний
впопе́рек
«упоперек»
всу́переч
запере́чення
запере́чка
«заперечення»
запере́чливий
запере́чний
запере́чник
запере́чувач
на(в)по́пере́к
непере́чний
«незаперечний»
неспере́чливий
«поступливий»
перече́нь
«поперечна планка в санях»
пере́чити
пере́читися
«сперечатися»
пере́чка
«різновид перемету; [суперечка Нед]»
пере́чний
«суперечний; заперечний»
по́пе́ре́к
попере́чина
попере́чка
попере́чний
попере́чник
попере́чниця
«поперечка; стежка між полями Нед; частина ткацького верстата»
попере́чуватися
«перехрещуватися»
спереча́льник
спереча́ти
«утримувати; перешкоджати, забороняти»
спереча́тися
спере́читися
«перечити, противитися»
спере́чка
«суперечка»
сперечли́вий
спере́чник
су́перек
(у виразі на с. «усупереч»)
супе́река
«суперечка»
суперека́нт
«супротивник на процесі»
супере́та
«сварка»
су́переч
«заперечення»
супереча́ти
«суперечити»
супере́че
«суперечки, чвари»
супере́чити
супере́чка
супере́чливий
супере́чний
суперкува́тий
«упертий»
супоро́к
«суперечка»
супреча́тися
«сперечатися»
упе́ре́к
«поперек»
упере́чка
«вид плахти»
упо́перек
усу́переч
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рак «упоперек» | білоруська |
| пря́ко «тс.» | болгарська |
| prěki | верхньолужицька |
| перекъ «ширина, поперечка» | давньоруська |
| преку «через, понад, усупереч» | македонська |
| prjeki | нижньолужицька |
| przek(o) «упоперек» (ст.) | польська |
| *perkъ «упоперек, поперек» | праслов’янська |
| *per (пор. prokъ від pro) | праслов’янська |
| prokъ | праслов’янська |
| pro | праслов’янська |
| преко «тс.» | сербохорватська |
| prék «упоперек» | словенська |
| прѣкъ «тс.» | старослов’янська |
| příky | чеська |
про
псл. pro, pro-;
споріднене з прус. pra «через, для», pra- «про-, пере-, за-», лит. pra- «тс.», дінд. pra- «перед, за-», ав. дперс. fra- «тс.», гр. πρό «перед»,προ-, лат. pro- (prō-) «перед, за-», дірл. ro-, гот. fra- «тс.»;
р. про, про-, бр. пра, пра-, про-, др. про «про; для; через (причин.)», п. ст. prze «для; через», prze-, pro-, ч. pro «для; через», pro-, слц. pre «для; через», pre-, pro-, вл. pře «через», pře-, нл. pśe «про; через», pśe-, болг. м. схв. про-, слн. pro-, стсл. про-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про-
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fra- «тс.» | авестійська |
| пра | білоруська |
| пра- | білоруська |
| про- | білоруська |
| про- | болгарська |
| pře «через» | верхньолужицька |
| pře- «через» | верхньолужицька |
| fra- «тс.» | готська |
| πρό «перед» | грецька |
| προ- | грецька |
| pra- «перед, за-» | давньоіндійська |
| ro- | давньоірландська |
| fra- «тс.» | давньоперська |
| про «про; для; через (причин.)» | давньоруська |
| pro- «перед, за-» (prō-) | латинська |
| pra- «тс.» | литовська |
| про- | македонська |
| pśe «про; через» | нижньолужицька |
| pśe- «про; через» | нижньолужицька |
| pro | праслов’янська |
| pro- | праслов’янська |
| pra «через, для» | прусська |
| pra- «про-, пере-, за-» | прусська |
| про | російська |
| про- | російська |
| про- | сербохорватська |
| pre «для; через» | словацька |
| pre- «для; через» | словацька |
| pro- «для; через» | словацька |
| pro- | словенська |
| про- | старослов’янська |
| pro «для; через» | чеська |
| pro- «для; через» | чеська |
пропіле́ї «парадний вхід до міста чи споруди»
запозичення з німецької або французької мови;
нім. Propyläen, фр. propylée походять від лат. propylaeum (мн. propylaea) «пропілеї», що зводиться до гр. προπύλαιον (мн. προπύλαια) «переддвер’я, вхід», утвореного з прийменника προ «перед», спорідненого з псл. pro, укр. про, та іменника πύλη «вхід, брама»;
р. болг. пропиле́и, бр. прапіле́і, п. propyleje, propileje, ч. слц. propyleje, схв. пропиле́jи, -jе, слн. propiléje;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прапіле́і | білоруська |
| пропиле́и | болгарська |
| προπύλαιον «переддвер’я, вхід» (мн. προπύλαια) | грецька |
| προ «перед» | грецька |
| πύλη «вхід, брама» | грецька |
| propylaeum «пропілеї» (мн. propylaea) | латинська |
| Propyläen | німецька |
| propyleje | польська |
| propileje | польська |
| pro | праслов’янська |
| пропиле́и | російська |
| пропиле́jи | сербохорватська |
| propyleje | словацька |
| propiléje | словенська |
| про | українська |
| propylée | французька |
| propyleje | чеська |
протерозо́й «друга ера в геологічній історії Землі»
запозичення з новолатинської мови;
нлат. proterozoicum «тс.» утворено від гр. πρότερος «передніший, раніший», що являє собою форму вищого ступеня від πρό «уперед, раніше, перед», спорідненого з псл. pro, укр. про, та ζωή «життя»;
р. протерозо́й, бр. пратэразо́й, п. proterozoik, ч. слц. proterozoikum;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пратэразо́й | білоруська |
| πρότερος «передніший, раніший» | грецька |
| πρό «уперед, раніше, перед» | грецька |
| ζωή «життя» | грецька |
| proterozoicum «тс.» | новолатинська |
| proterozoik | польська |
| pro | праслов’янська |
| протерозо́й | російська |
| proterozoikum | словацька |
| про | українська |
| proterozoikum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України