PRESSE — ЕТИМОЛОГІЯ

прас «праска»

запозичення з польської мови;
п. [prasa] «праска», [praska] «тс.», prasować «прасувати» зводяться до фр. presse «прес» через нвн. Presse «тс.», pressen «стискати, пресувати» з пізнішим осмисленням «прасувати»;
форма [фрас] виникла, очевидно, внаслідок гіперичного відштовхування від звичайного в українських говірках переходу іншомовного f (ф) у п;
р. [пра́со́вка] «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують», бр. прас «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пра́са «тс.»
праси́ло «праска» (збільш.)
пра́ска
пра́сок «праска»
прасува́льний
прасува́льник
прасува́льня «місце, де прасують»
прасува́ти
прасъ «праска» (XVIII ст.)
фрас «тс.»
фраши́ло «велика праска»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прас «праска» білоруська
Presse «тс.» нововерхньонімецька
pressen «стискати, пресувати» нововерхньонімецька
prasa «праска» польська
praska «тс.» польська
prasować «прасувати» польська
пра́со́вка «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують» російська
фрас українська
presse «прес» французька

пра́са «прес»

п. prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк», як і вл. prasa «прес; друкарський верстат», нл. prasa «прес», prjasa «прес; гніт; лещата», через нвн. Presse зводиться до фр. presse «тс.», пов’язаного з дієсловом presser «тиснути, давити»;
запозичення з польської мови;
р. [пра́са] «виноградне давило, гніт», бр. ст. праса «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прас «тс.»
праса «прес, лещата, гніт (1621); друкарський верстат (XVIII ст.
пра́ска «пресувальна машина»
прасківни́к «пресувальник»
праскува́льня «гніт, давило»
праскува́ти «пресувати, вальцювати»
прасува́льник «тс.»
прасува́ти «пресувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
prasa «прес; друкарський верстат» верхньолужицька
prasa «прес» нижньолужицька
prjasa «прес; гніт; лещата» нижньолужицька
Presse нововерхньонімецька
prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк» польська
пра́са «виноградне давило, гніт» російська
presse «тс.» французька
presser «тиснути, давити» французька

прес

запозичення з французької мови;
фр. presse «прес» походить від дієслова presser «тиснути, жати», що виникло з лат. presso «тисну, давлю», пов’язаного з етимологічно не з’ясованим premo «тс.»;
р. пресс, бр. прэс, п. prasa, [pres], ч. [pres], вл. нл. prasa, болг. м. пре́са, схв. пре̏са;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пресува́льний
пресува́льник
пресува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэс білоруська
пре́са болгарська
prasa верхньолужицька
presso «тисну, давлю» латинська
premo «тс.» латинська
пре́са македонська
prasa нижньолужицька
prasa польська
pres польська
пресс російська
пре̏са сербохорватська
presse «прес» французька
presser «тиснути, жати» французька
pres чеська

пре́са «друковані видання»

запозичено з французької мови, можливо, через німецьку (н. Présse);
фр. presse «преса; друкарський верстат, прес» є похідним від дієслова presser «давити, тиснути, стискати»;
р. пре́сса, бр. прэ́са, п. prasa, болг. м. пре́са, схв. пре̏са;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэ́са білоруська
пре́са болгарська
пре́са македонська
Présse німецька
Présse німецька
prasa польська
пре́сса російська
пре̏са сербохорватська
presse «преса; друкарський верстат, прес» французька
presser «давити, тиснути, стискати» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України