POOL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
боло́то
псл. *bolto, похідне від того самого кореня, що й боло́ння, боло́нь, іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з лит. balà «болото», báltas «білий», лтс. balts «тс.», алб. baltë «болото»;
до розвитку семантики пор. р. [бель] «болото», п. [biel] «тс.» як протиставлення до руда́ (власне, «болото червоного кольору»);
польську назву пов’язують також із старопольською назвою рослини biel «пухівка, Eriophorum L.», якою заростають болота (Moszyński JP 35/2, 123);
помилковими були спроби (Тогр І 218; Bern. I 70; Uhlenbeck 97) пов’язати з двн. pfuol «калюжа», англ. pool, норв. pola «тс.», які є запозиченнями з іллірійської мови;
р. др. боло́то, бр. бало́та, п. нл. błoto, ч. bláto, слц. blato, вл. błóto, болг. м. бла́то, схв. блȁто «болото; (заст.) озеро», слн. bláto, стсл. блато;
Фонетичні та словотвірні варіанти
боло́
«бабка з темно-синіми крилами»
(ент.)
боло́та́вка
«трясогузка, Motacilla»
(орн.)
болоте́нник
«любитель гратися в болоті Me; нечепура МСБГ; (орн.) червононіжка, Tringa totanus L. ВеНЗн»
болоти́й
«болотистий»
болоти́на
«висохле болото, [болоти́ще] «місце, де було болото»
болоти́стий
болоткува́тийі
«болотний»
болотне́ча
«дуже розмокла земля»
боло́тник
«тс.; болотисте пасовисько»
боло́тни́на
«торф»
болотні́вка
«болотяна трава»
болотня́
«тс.»
болотняний
болотю́к
«п’явушник, Limnaeus stagnalis»
(ент.)
болотю́х
«коловодник, Machetes pugnax»
(ент.)
боло́тяний
болотяни́к
«болотяний чорт»
заболо́чувати
поболо́тниця
«грицик, Limosa L.»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baltë «болото» | албанська |
| pool | англійська |
| бало́та | білоруська |
| бла́то | болгарська |
| błóto | верхньолужицька |
| pfuol «калюжа» | давньоверхньонімецька |
| боло́то | давньоруська |
| *bhol-/bhel- «білий» | індоєвропейська |
| balts «тс.» | латиська |
| balà «болото» | литовська |
| бла́то | македонська |
| błoto | нижньолужицька |
| pola «тс.» | норвезька |
| biel «тс.» | польська |
| błoto | польська |
| *bolto | праслов’янська |
| бель «болото» | російська |
| боло́то | російська |
| блȁто «болото; (заст.) озеро» | сербохорватська |
| blato | словацька |
| bláto | словенська |
| блато | старослов’янська |
| bláto | чеська |
| боло́ння | ? |
| боло́нь | ? |
| báltas «білий» | ? |
| бель «болото» | ? |
| руда́ (власне, «болото червоного кольору») | ? |
| biel «пухівка, Eriophorum L.» | ? |
пів «половина»
псл. polъ (‹ *polŭ);
можливо, споріднене з алб. palë «сторона, партія, розділ», перс. pahl «сторона», тадж. palu «бік, ребро, сторона»;
здебільшого пов’язується з іє. *(s)p(h)el- «розколювати (надвоє)», від якого походить і псл. polъ «піл», укр. піл;
останнім часом робляться спроби пов’язати індоєвропейські форми з фінно-угорськими (Попов Из ист. лекс. 38; Machek ESJČ 499);
для порівняння притягаються лів. púol «половина», ст. pool «тс.; сторона», фін. puoli, мокш. пяле «тс.», ерз. пель «половина», мар. пеле «тс.», комі пöв «половина, частинка», удм. пал «половина; сторона; один з пари», манс. pal «сторона, поздовжня половина»;
р. пол «половина; стать», бр. пол «стать», поў-, др. полъ «половина; стать; берег, сторона», п. pół «половина», ч. půl, ст. pól, слц. pol, вл. нл. poł, полаб. pöl (*polú) «тс.», болг. м. пол «стать; [половина]», схв. по̑ «половина», пȍла «тс.», пол «стать», слн. pól «половина», стсл. полъ «половина; стать; сторона; берег»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ізпі́льщина
«найм землі з половини»
на́впі́л
напі́в
«наполовину»
на́пол
наполи́
«тс.»
обпо́лок
«тс.»
опо́ли
«по обох боках, навколо»
опо́лок
«обапіл»
упі́л
«пополам»
упі́льний
«двосторонній, взаємний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| palë «сторона, партія, розділ» | албанська |
| пол «стать» | білоруська |
| поў- | білоруська |
| пол «стать; [половина]» | болгарська |
| poł | верхньолужицька |
| полъ «половина; стать; берег, сторона» | давньоруська |
| пель «половина» | ерзянська |
| *(s)p(h)el- «розколювати (надвоє)» | індоєвропейська |
| пöв «половина, частинка» | комі-зирянська |
| púol «половина» | лівська |
| пол «стать; [половина]» | македонська |
| pal «сторона, поздовжня половина» | мансійська |
| пеле «тс.» | марійська |
| пяле «тс.» | мокшанська |
| poł | нижньолужицька |
| pahl «сторона» | перська |
| pöl «тс.» (*polú) | полабська |
| pół «половина» | польська |
| polъ (‹ *polŭ) | праслов’янська |
| polъ «піл» | праслов’янська |
| пол «половина; стать» | російська |
| по̑ «половина» | сербохорватська |
| пȍла «тс.» | сербохорватська |
| пол «стать» | сербохорватська |
| pol | словацька |
| pól «половина» | словенська |
| полъ «половина; стать; сторона; берег» | старослов’янська |
| пал «половина; сторона; один з пари» | удмуртська |
| піл | українська |
| puoli | фінська |
| půl | чеська |
| palu «бік, ребро, сторона» | ? |
| pool «тс.; сторона» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України