PONY — ЕТИМОЛОГІЯ
по́ні «кінь низькорослої породи»
запозичення з англійської мови;
англ. pony «поні» (шотл. powney) походить від фр. заст. poulenet «мале лоша», зменш. від poulain «лоша», яке зводиться до пізньолат. *pullānus «тс.» або до нар.-лат. pullamen «лоша, (спочатку зб.) лошата», пов’язаних з лат. pullus «молода тварина», що походить, очевидно, безпосередньо від *put-slo-s, *putlo-s, спорідненого з дінд. putráḥ «син»;
р. болг. м. по́ни, бр. по́ні, п. ч. слц. вл. pony, схв. по̏ни, слн. рóni;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pony «поні» (шотл. powney) | англійська |
| по́ні | білоруська |
| по́ни | болгарська |
| pony | верхньолужицька |
| putráḥ «син» | давньоіндійська |
| pullus «молода тварина» | латинська |
| по́ни | македонська |
| pullamen «лоша, (спочатку зб.) лошата» | народнолатинська |
| *pullānus «тс.» | пізньолатинська |
| *put-slo-s | пізньолатинська |
| *putlo-s | пізньолатинська |
| pony | польська |
| по́ни | російська |
| по̏ни | сербохорватська |
| pony | словацька |
| рóni | словенська |
| poulain «лоша» | французька |
| pony | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України