PLEXUS — ЕТИМОЛОГІЯ
плексигла́с «органічне скло з поліметакрилових смол»
нове запозичення з німецької мови;
н. Pléxiglas утворено з основи лат. plexus «сплетіння; сплетений», похідного від дієслова plectere «плести, вити», спорідненого з псл. plesti, укр. пле́сти́, або з основи гр. πλη̃ξις «удар», пов’язаного з πλήσσω «ударяю», та іменника н. Glas «скло», з яким, як і з двн. glas «тс., бурштин», снн. glaren «блищати, палати», іноді пов’язують також псл. *glazъ «куля (кам’яна); камінь», р. глаз «око», укр. [глазки́] «залізні грузила для невода»;
р. болг. плексигла́с, бр. плексігла́с, п. pleksiglas, plexiglas, ч. plexigláz, слц. plexiglas, м. плексиглас, схв. pleksiglas, слн. pléksiglas;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плексігла́с | білоруська |
| плексигла́с | болгарська |
| πλη̃ξις «удар» | грецька |
| πλήσσω «ударяю» | грецька |
| glas «тс., бурштин» | давньоверхньонімецька |
| plexus «сплетіння; сплетений» | латинська |
| plectere «плести, вити» | латинська |
| плексиглас | македонська |
| Pléxiglas | німецька |
| Glas «скло» | німецька |
| pleksiglas | польська |
| plexiglas | польська |
| plesti | праслов’янська |
| *glazъ «куля (кам’яна); камінь» | праслов’янська |
| глаз «око» | російська |
| плексигла́с | російська |
| pleksiglas | сербохорватська |
| glaren «блищати, палати» | середньонижньонімецька |
| plexiglas | словацька |
| pléksiglas | словенська |
| пле́сти́ | українська |
| глазки́ «залізні грузила для невода» | українська |
| plexigláz | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України