PLEXIGLAS — ЕТИМОЛОГІЯ

плексигла́с «органічне скло з поліметакрилових смол»

нове запозичення з німецької мови;
н. Pléxiglas утворено з основи лат. plexus «сплетіння; сплетений», похідного від дієслова plectere «плести, вити», спорідненого з псл. plesti, укр. пле́сти́, або з основи гр. πλη̃ξις «удар», пов’язаного з πλήσσω «ударяю», та іменника н. Glas «скло», з яким, як і з двн. glas «тс., бурштин», снн. glaren «блищати, палати», іноді пов’язують також псл. *glazъ «куля (кам’яна); камінь», р. глаз «око», укр. [глазки́] «залізні грузила для невода»;
р. болг. плексигла́с, бр. плексігла́с, п. pleksiglas, plexiglas, ч. plexigláz, слц. plexiglas, м. плексиглас, схв. pleksiglas, слн. pléksiglas;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плексігла́с білоруська
плексигла́с болгарська
πλη̃ξις «удар» грецька
πλήσσω «ударяю» грецька
glas «тс., бурштин» давньоверхньонімецька
plexus «сплетіння; сплетений» латинська
plectere «плести, вити» латинська
плексиглас македонська
Pléxiglas німецька
Glas «скло» німецька
pleksiglas польська
plexiglas польська
plesti праслов’янська
*glazъ «куля (кам’яна); камінь» праслов’янська
глаз «око» російська
плексигла́с російська
pleksiglas сербохорватська
glaren «блищати, палати» середньонижньонімецька
plexiglas словацька
pléksiglas словенська
пле́сти́ українська
глазки́ «залізні грузила для невода» українська
plexigláz чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України