PLENA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́ле́на́ «покривало, поділ; суцільний покрив»
псл. *pelna, pelena;
споріднене з лат. pellis (‹ *pelnis) «шкіра», гр. πέλμα «підошва», двн. fel «хутро, шкура; шкіра», англ. fell «тс.», дангл. filmen «шкірка, крайня плоть», лит. plėnė˜ «шкірка, перетинка»;
іє. *pel- «шкіра»;
припускається (Machek ESJČ 55, 458; Мартынов Sl. Wortst. 62–63) давній паралелізм псл. pel(e)nа i *bolna «оболонка» (іє. *pel-: *bhol-n-);
р. болг. пелена́, бр. пял¸нка, др. пелена, ч. plena «пелена, пелюшка; мозкова оболонка», слц. plena «хустка; мозкова оболонка», полаб. pilenka «пелюшка», м. пелена «пелюшка, пелена», схв. пе̏лена «пелюшка», слн. pleníca «пелюшка, пелена», стсл. пелена;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впелени́тися
«проникнути»
опелі́нок
«дитина в пелюшках»
пелена́ти
«сповивати»
пеле́ник
«дитина в пелюшках; білоручка»
пелени́тися
«ніжитися»
пелени́ця
«білорука»
пеле́нка
«пелюшка»
пеленко́вий
пеленува́ти
«тс.»
пеленя́
«дитина в пелюшках»
пелі́нка
«пелюшка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fell «тс.» | англійська |
| пялёнка | білоруська |
| пелена́ | болгарська |
| πέλμα «підошва» | грецька |
| filmen «шкірка, крайня плоть» | давньоанглійська |
| fel «хутро, шкура; шкіра» | давньоверхньонімецька |
| пелена | давньоруська |
| *pel- «шкіра» | індоєвропейська |
| *pel-: | індоєвропейська |
| *pel-: | індоєвропейська |
| *bhol-n- | індоєвропейська |
| pellis «шкіра» (‹ *pelnis) | латинська |
| plėnė˜ «шкірка, перетинка» | литовська |
| пелена «пелюшка, пелена» | македонська |
| pilenka «пелюшка» | полабська |
| *pelna | праслов’янська |
| pelena | праслов’янська |
| pel(e)nа «оболонка» (іє. *pel-: *bhol-n-) | праслов’янська |
| *bolna | праслов’янська |
| *bolna | праслов’янська |
| *bolna | праслов’янська |
| *bolna | праслов’янська |
| *bolna | праслов’янська |
| пелена́ | російська |
| пе̏лена «пелюшка» | сербохорватська |
| plena «хустка; мозкова оболонка» | словацька |
| pleníca «пелюшка, пелена» | словенська |
| пелена | старослов’янська |
| plena «пелена, пелюшка; мозкова оболонка» | чеська |
плена́ «тріщина у металі»
можливе зіставлення з лтс. plâva «неглибока тріщина у металі», яке пов’язують або з plẽne «окалина», спорідненим з укр. пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» і [пліна́] «тс.», або з лит. plėˊnys «попіл, зола», лтс. plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка»;
переконливої етимології не має;
псл. plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)»;
р. [плена́] «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені», бр. [пле́нка] «щербинка, зазублина», ч. слц. [plena] «дефект у залізі», [pleň] «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина», болг. [плена́] «тріщина, щілина у залізі, сталі», слн. [plẹ́na] «зазублина, тріщина», [plЙn] «зазублина леза ножа», стсл. плѣнъ «тріщина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плени́стий
«ламкий, крихкий»
плени́тися
«ставати ламким, крихким»
пліна́
«осколок, відламок»
пліни́стий
плі́нка
«по- лом, тріщина»
плінова́тий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пле́нка «щербинка, зазублина» | білоруська |
| плена́ «тріщина, щілина у залізі, сталі» | болгарська |
| plâva «неглибока тріщина у металі» | латиська |
| plẽne «окалина» | латиська |
| plēnes «біла зола на вугіллі, сніжинка» | латиська |
| plėˊnys «попіл, зола» | литовська |
| plěna «тріщина, щілина (на металі, у камені)» | праслов’янська |
| плена́ «щілина; тріщина, розколина у металі, на камені» | російська |
| plena «дефект у залізі» | словацька |
| pleň «дефект на сокирі; вибоїна, тріщина» | словацька |
| plẹ́na «зазублина, тріщина» | словенська |
| plẹ́n «зазублина леза ножа» | словенська |
| плѣнъ «тріщина» | старослов’янська |
| пліва́ «тонка ніжна шкірка, оболонка» | українська |
| пліна́ «тс.» | українська |
| plena «дефект у залізі» | чеська |
пліна́ «тонка шкірка, тонка оболонка, пліва»
псл. [plěna] «пліва»;
споріднене з лит. plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка», лтс. plẽne «тонкий шар», прус. pleynis «мозкова оболонка»;
генетично пов’язане з псл. plěva, укр. плі́ва й семантично більш віддаленим пе́ле́на́;
р. плена́ «пліва, перетинка», р. бр. плёˊнка «плівка», п. [plinka] «плівка, шкіра на рані, що загоюється», ч. слц. plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плі́нка
«дуже тонкий шар, тонке покриття, мембрана»
плі́нува́тий
«з наростами і плівками»
(у гребінників про роги)
плінь
«тонка оболонка, пліва»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плёˊнка «плівка» | білоруська |
| plẽne «тонкий шар» | латиська |
| plėnė˜ «тс., оболонка, перетинка» | литовська |
| plinka «плівка, шкіра на рані, що загоюється» | польська |
| plěna «пліва» | праслов’янська |
| plěva | праслов’янська |
| pleynis «мозкова оболонка» | прусська |
| плена́ «пліва, перетинка» | російська |
| плёˊнка «плівка» | російська |
| plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» | словацька |
| плі́ва | українська |
| plena «тонка шкірка, оболонка (мозку тощо)» | чеська |
пля́ма
очевидно, запозичення з польської мови;
п. plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» є результатом видозміни ст. plana «пляма, цятка (на хутрі, шерсті)», спорідненого з ч. слц. [plena] «дефект у залізі», укр. плена́ «тріщина у металі»;
бр. пля́ма, ч. ст. plama, pláma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пля́мий
«плямистий»
пля́мина
«пляма»
плями́стий
плями́ти
плями́тися
«виступати плямами»
плямі́ти
«виділятися, виднітися плямою»
плямови́тий
плямува́ти
плямува́тий
«тс.»
попля́млений
«забруднений»
спля́млений
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пля́ма | білоруська |
| plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» | польська |
| plena «дефект у залізі» | словацька |
| плена́ «тріщина у металі» | українська |
| plena «дефект у залізі» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України